- •1.Поняття, структура та функції світогляду
- •2.Світогляд і філософія
- •3.Категоріальна структура світогляду
- •4.Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу
- •5.Міфологія, як історично перший тип світогляду.
- •6.Міфологія і філософія
- •7.Філософія і наука.
- •8.Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське в світогляді.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світогляді.
- •11.Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.
- •12.Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13.Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16.Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •20. Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма.
- •21. Абсолютний ідеалізм Гегеля.
- •Абсолютний ідеалізм
- •22. Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокріта.
- •24. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.
- •25. Діалектичний та історичний матеріалізм к. Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософії.
- •27. Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28. Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29. Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •32. Свідомість і мова. Філософія мови о. Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття.
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •Функції філософії
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про природу людини. Психологічна теорія Фрейда: інстинкт, внутрішнє "воно"
- •Психологічна теорія Фрейда: контролююче "я"
- •Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"
- •Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість
- •39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини.
- •41. Самооцінність людського буття. Сенс життя.
- •Стародавні Греція та Рим
- •Ірраціоналізм
- •Екзистенціалізм
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •45. Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
- •46. Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.
- •47. Структура суспільства. Типологія соціальних груп.
- •48. Форми регуляції суспільних відносин.
- •49. Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •50. Поняття і прикмети особи.
- •51. Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •52. Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54. Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55. Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57. Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58. Роль інтуїції в пізнанні.
- •59. Поняття знання та його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і неокласична теорії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63. Прикмети наукової раціональності.
- •7 Принципів наукової раціональності
- •64. Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •1. Філософія давніх слов'ян
- •2. Філософія періоду Відродження
- •3. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія г. Сковороди
- •4. Філософія України хіх—хх ст.
- •67. Форми наукового пізнання.
- •68. Культура і філософія.
- •69. Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості.
- •71. Основні теорії вартості.
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •74. Г. Сковорода про «сродну працю» як самоствердження особи.
- •75. Істина, добро, краса як вартощі.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартощей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79. Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: є. Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
58. Роль інтуїції в пізнанні.
ІНТУЇЦІЇ( лат. Intueri- уважно дивлюсь ) — безпосереднє схоплення сутності предмета. В основи інтуїції вроджена здатність ( талановитість), тривалий досвід, які допомагають осягнути сутність явища, опускаючи опосередковані ланки. Інтуїтивізм – течія у філософії, яка абсолютизує роль інтуїції в пізнанні ( Шопегауер , Бергсон).
Є 2 види пізнання : чуттєве та раціональне. Раціональне пізнання пов’язане не тільки з чуттєвими , але й з нераціональними ( ірраціональними, надраціональними ) формами пізнання. В результаті пізнання іншим, ніж раціональний, шляхом набувається знання іншого ґатунку. Тут відіграють важливу роль уява, фантазія, емоції, афекти, інтуїція, одкровення, тобто здатність безпосереднього осягнення істини без передуючого логічного розкладу та доведень. Релігійні філософи-ірраціоналісти ( Сковорода, Бердяєв та ін..) спирались у своїх гносеологічних концепціях саме на надраціональне пізнання, наголошуючи на ролі одкровення, «осяяння» істиною. Так, Декарт вважав, що для ефективної реалізації його методу необхідна інтуїція, за допомогою якої можна усвідомити першопринципи. Інтуїція як єдиний правомірний засіб пізнання була висунута на пердній план у гносеології А.Бергсона, який вважав її справжнім філософським методом і протиставляв її інтелекту. На його думку, в інтуїції відбувається безпосереднє злиття об’єкта зі суб’єктом. І якщо в науці панують інтелект, логіка, аналіз, то для художньої творчості характерною є саме інтуїція, яка близька до інстинкту. У феноменології Е.Гуссерля інтуїції теж відводиться провідна роль. Вона постає «сутнісним баченням», «ідеацією», безпосереднім спогляданням загального. А в психоаналізі З.Фрейда інтуїція – це прихований несвідомий першопринцип творчості. В певних сферах буття розум неспроможний, саме там і починається царина ірраціонального пізнання, яке відкриває людині істину. Згідно з міркуваннями М.Лоського, інтуїтивізм, стверджує, що знання не є копією, символом чи явищем дійсності для суб’єкта, який пізнає, а є самою дійсністю, яка піддана диференціації шляхом порівняння, скасовує протилежність між знанням та буттям.
Логіко- дискурсивна здатність(логіка, понятійний аспект)‹―› інтуїція
Не інтелектуальна інтуїція(передчуття)
Інтелектуальна інтуїція – здатність до осягнення істини шляхом прямого її виявлення без обгрунтування за допомогою доведення.
Безпосередність + логічний доказ.
Інтуїція буває : буденна, технічна, наукова, лікарська, художня, журналістська, спортивна, політична і т.д.
Новизна : 1) стандартизована 2) евристична (Архімед).
Вимоги до роботи інтуїції : 1)ґрунтовна фахова підготовка 2) наявність стану проблеми 3) наявність напруженості зусиль (дія пошукової домінанти) 4)наявність підказки 5) коли людина відпочиває інтуїція працює
Я – свідоме
↓ ↑ поступання , переробка, аналіз,
пост свідоме – кібернетичне поле визначення інформації.
несвідоме
