58. Роль інтуїції в пізнанні.

ІНТУЇЦІЇ( лат. Intueri- уважно дивлюсь ) — безпосереднє схоплення сутності предмета. В основи інтуїції вроджена здатність ( талановитість), тривалий досвід, які допомагають осягнути сутність явища, опускаючи опосередковані ланки. Інтуїтивізм – течія у філософії, яка абсолютизує роль інтуїції в пізнанні ( Шопегауер , Бергсон).

Є 2 види пізнання : чуттєве та раціональне. Раціональне пізнання пов’язане не тільки з чуттєвими , але й з нераціональними ( ірраціональними, надраціональними ) формами пізнання. В результаті пізнання іншим, ніж раціональний, шляхом набувається знання іншого ґатунку. Тут відіграють важливу роль уява, фантазія, емоції, афекти, інтуїція, одкровення, тобто здатність безпосереднього осягнення істини без передуючого логічного розкладу та доведень. Релігійні філософи-ірраціоналісти ( Сковорода, Бердяєв та ін..) спирались у своїх гносеологічних концепціях саме на надраціональне пізнання, наголошуючи на ролі одкровення, «осяяння» істиною. Так, Декарт вважав, що для ефективної реалізації його методу необхідна інтуїція, за допомогою якої можна усвідомити першопринципи. Інтуїція як єдиний правомірний засіб пізнання була висунута на пердній план у гносеології А.Бергсона, який вважав її справжнім філософським методом і протиставляв її інтелекту. На його думку, в інтуїції відбувається безпосереднє злиття об’єкта зі суб’єктом. І якщо в науці панують інтелект, логіка, аналіз, то для художньої творчості характерною є саме інтуїція, яка близька до інстинкту. У феноменології Е.Гуссерля інтуїції теж відводиться провідна роль. Вона постає «сутнісним баченням», «ідеацією», безпосереднім спогляданням загального. А в психоаналізі З.Фрейда інтуїція – це прихований несвідомий першопринцип творчості. В певних сферах буття розум неспроможний, саме там і починається царина ірраціонального пізнання, яке відкриває людині істину. Згідно з міркуваннями М.Лоського, інтуїтивізм, стверджує, що знання не є копією, символом чи явищем дійсності для суб’єкта, який пізнає, а є самою дійсністю, яка піддана диференціації шляхом порівняння, скасовує протилежність між знанням та буттям.

Логіко- дискурсивна здатність(логіка, понятійний аспект)‹―› інтуїція

1. Не інтелектуальна інтуїція(передчуття)

2. Інтелектуальна інтуїція – здатність до осягнення істини шляхом прямого її виявлення без обгрунтування за допомогою доведення.

Безпосередність + логічний доказ.

Інтуїція буває : буденна, технічна, наукова, лікарська, художня, журналістська, спортивна, політична і т.д.

Новизна : 1) стандартизована 2) евристична (Архімед).

Вимоги до роботи інтуїції : 1)ґрунтовна фахова підготовка 2) наявність стану проблеми 3) наявність напруженості зусиль (дія пошукової домінанти) 4)наявність підказки 5) коли людина відпочиває інтуїція працює

Я – свідоме

↓ ↑ поступання , переробка, аналіз,

пост свідоме – кібернетичне поле визначення інформації.

несвідоме