3.Категоріальна структура світогляду

за змістом

• знання

• досвід

• переконання

• цілі (ідеали)

• істина

за рівнями

• пізнавально – інтелектуальний (світорозуміння)

• емоційно – психологічний (світовідчуття)

за ступенем загальності носія

• груповий

• національний

• особистий

історичного х- ру

• античний

• середньовічний

• модереністичний

• постмодерний

вираження

• науковий

• художній

• символічний

обґрунтування за сприйняття

• наукового чи філософського доведення

• житейський

• шляхом наслідування авторитетів

зрілості

• стихійно – повсякденний

• теоретичний

історичним типом

• міфологічні

• філософський

• релігійний

• науковий

за національними ознаками

• український

• польський

• німецький

• російський

4.Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу

Суспільна свідомість, незважаючи на її неосяжність і невичерпну багатоманітність, вичерпують сім її форм: філософія, наука, мистецтво, мораль, політика, право і релігія. Форма суспільної свідомості — це форма усвідомлення людиною свого суспільного буття. Коли людина усвідомлює його у формі законів природи — це наука; у формі оцінки добра та зла — мораль; загальних категорій — філософія, художніх образів — мистецтво тощо. Оскільки релігія — одна із форм суспільної свідомості, їй притаманні ті загальні особливості, що властиві загалом суспільній свідомості й виявляються у всіх її формах. Загальні особливості релігії такі: 1.релігія відображає суспільне буття, вона вторинна щодо нього; зі зміною суспільного буття змінюється і сама релігія; 2.релігія, залежна від суспільного буття, водночас перебуває у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими формами суспільної свідомості; 3.релігія справляє зворотний вплив на буття.

Релігія найбільш віддалена від суспільного буття. Це найбільш стала форма суспільної свідомості, яка найменше піддається змінам, адекватним змінам у суспільму бутті.Оскільки релігія — світоглядна форма суспільної свідомості, вона може відображати все суспільне буття. Як світогляд релігія не обмежена нічим, для світогляду немає заборонених тем. Релігія значною мірою — це фантастичне відображення у свідомості людей тих зовнішніх сил, які панують над ними в буденному їх житті. Отже, об'єктом релігійного відображення є умови життя людей, передусім ті суспільні відносини, що безпосередньо зачіпають інтереси людей.У процесі історії об'єкти релігійного відображення змінюються. Спочатку ними були грізні сили природи, які обожнювалися. Згодом виникли суспільні сили, чужі і нерідко ворожі щодо певної людини. Вони, як і природні, обожнювались і сприймалися як потойбічні сили, що керують життям людини незалежно від її волі. Поступово грізні природні та суспільні сили втілювалися в образі богів, а згодом — в образі одного всемогутнього Бога. Виникло уявлення про надприродний світ. Форма релігійного відображення. Специфікою релігійного відображення є уявлення про надприродне. Будь-які сторони суспільного буття людина сприймає через призму надприродного і усвідомлює себе як його невід'ємна частка.