- •1.Поняття, структура та функції світогляду
- •2.Світогляд і філософія
- •3.Категоріальна структура світогляду
- •4.Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу
- •5.Міфологія, як історично перший тип світогляду.
- •6.Міфологія і філософія
- •7.Філософія і наука.
- •8.Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
- •9.Національне та загальнолюдське в світогляді.
- •10.Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світогляді.
- •11.Поняття наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.
- •12.Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
- •13.Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
- •14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
- •Філософія доби Відродження
- •15.Метафізика – загальна теорія дійсності.
- •16.Основні терміни онтології.
- •17.Основні різновиди онтологій.
- •18.Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
- •19. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •20. Онтологічний суб’єктивізм Берклі і г’юма.
- •21. Абсолютний ідеалізм Гегеля.
- •Абсолютний ідеалізм
- •22. Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
- •23. Матеріалістичний монізм: погляди Демокріта.
- •24. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.
- •25. Діалектичний та історичний матеріалізм к. Маркса.
- •26. Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософії.
- •27. Плюралізм буття в новітній філософії.
- •28. Структура буття і її категоріальне вираження.
- •29. Просторово-часові характеристики буття.
- •30. Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- •31. Буття духовного. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •32. Свідомість і мова. Філософія мови о. Потебні.
- •33. Людина як об’єкт філософського аналізу.
- •34. Проблематичність людського буття.
- •35. Філософія і наука про природу людини.
- •Функції філософії
- •36. Антропологічні теорії про природу людини.
- •37. Соціологічні теорії про природу людини.
- •38. Психологічні теорії про природу людини. Психологічна теорія Фрейда: інстинкт, внутрішнє "воно"
- •Психологічна теорія Фрейда: контролююче "я"
- •Психологічна теорія Фрейда: система "понад-я"
- •Психологічна теорія Фрейда: внутрішня замкнутість
- •39. Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
- •40. Іманентність і трансцендентність людини.
- •41. Самооцінність людського буття. Сенс життя.
- •Стародавні Греція та Рим
- •Ірраціоналізм
- •Екзистенціалізм
- •42. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.
- •43. Природні основи суспільства. Значення території.
- •44. Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
- •45. Духовні основи суспільства. Роль ідеї в суспільстві.
- •46. Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.
- •47. Структура суспільства. Типологія соціальних груп.
- •48. Форми регуляції суспільних відносин.
- •49. Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
- •50. Поняття і прикмети особи.
- •51. Свобода – сутність, прагнення і право особи.
- •52. Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
- •53. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •54. Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •55. Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм.
- •56. Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
- •57. Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
- •58. Роль інтуїції в пізнанні.
- •59. Поняття знання та його види.
- •60. Поняття істини і фальші.
- •61. Класична і неокласична теорії істини.
- •62. Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
- •63. Прикмети наукової раціональності.
- •7 Принципів наукової раціональності
- •64. Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •65. Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
- •66. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
- •1. Філософія давніх слов'ян
- •2. Філософія періоду Відродження
- •3. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія г. Сковороди
- •4. Філософія України хіх—хх ст.
- •67. Форми наукового пізнання.
- •68. Культура і філософія.
- •69. Істина в науці і філософії.
- •70. Онтологія і аксіологія. Поняття вартості.
- •71. Основні теорії вартості.
- •72. Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
- •74. Г. Сковорода про «сродну працю» як самоствердження особи.
- •75. Істина, добро, краса як вартощі.
- •76. Проблема смерті і безсмертя як центральна проблема релігійної віри.
- •77. Культура як здійснення вартощей. Основні теорії культури.
- •78. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
- •79. Структура культури. Повнота культури.
- •80. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: є. Маланюк.
- •81. Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.
14.Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
Антична філософія — філософія античності. Умовно може бути поділена на давньогрецьку філософію та давньоримську філософію. Першим філософом античності є Фалес, останнім — Боецій. Давньогрецький мислитель Фалес із Мілета висловив ідею, що все походить з води й у воду ж обертається. Цей природний початок виявляє єдиною основу всіх речей, носієм всіх змін і перетворень. Спадкоємець Фалеса Анаксимандр вбачав першооснову у першоречовині — апейроні. Інший давньогрецький філософ Анаксимен думав, що першоосновою всього є повітря.
Атомістична теорія пояснювала явища природи природними причинами й тим самим звільняла людей від міфологічного страху перед таємничими, надприродними силами. Демокріт учив, що мир не створений богами, а існує вічно, що в ньому все рухається й перетворюється з одного стану в інший завдяки з'єднанню й роз'єднанню атомів.
У боротьбі з матеріалістичним світоглядом формувався філософський ідеалізм. Родоначальником послідовної філософської системи об'єктивного ідеалізму був Платон. Відповідно до вчення Платона, лише світ ідей являє собою справжнє буття, а конкретні речі — це щось середнє між буттям і небуттям, вони тільки тіні ідей.
Античність створила й перші спроби застосування різноманітних теорій в межах єдиної філософської системи. Однієї з вершин філософської думки Древньої Греції щодо цього є праці Аристотеля. Виходячи з визнання об'єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною. Матерія не може виникнути з нічого, говорив він, не може також збільшитися або зменшитися у своїй кількості.
Середньовічна філософія формувалася за умов феодального суспільства і панівної ролі церкви в житті суспільства. Ці обставини визначали її зміст і форму. Основна проблема цієї філософії концентрувалася навколо поняття Бога (теоцентризм), а філософствування проявлялося передусім у формі богословської думки. Тому раціоналістичний елемент знання підпорядковувався вірі, а науковий інтерес — релігії. Проблема походження світу вирішувалося в дусі біблейського креаціонізму (від лат. — творити): світ створено з нічого Богом.
Найбільш відомим представником західної патристики був Августин Блаженний (354—430). Пропаганді і захисту християнства він присвятив чимало років. Онтологію і вчення про бога як абсолютне буття запозичив із неоплатонізму. За Августином, буття бога можна безпосередньо вивести із самосвідомості людини. В автобіографічному творі "Сповідь" уперше в історії філософії аналізує проблему суперечливої динаміки людської особистості. Проблема ж історичного процесу була поставлена і знайшла містичне тлумачення в трактаті" Про град божий" (фактично йшлося про державу). Другим типом середньовічного філософствування була схоластика (релігійно-філософське вчення західноєвропейсього Середньовіччя, яке на противагу містиці поєднувало догматичні релігійні посилки з раціоналістичною методикою і особливим інтересом до формально-логічної проблематики). Формування схоластики відбувалося в умовах панування католицької церкви. Вона була викликана до життя новим піднесенням культури, шо проявилось у виникненні міських нецерковних шкіл.