4. Перша кодифікація радянського цивільного законодавства.

1917 рік - перемога нових політичних сил. Відбува€ться поступове знищення приватної

власності. Всі основні матеріальні цінності були націоналізовані.

Право почало трансформуватися з дореволюційного в капіталістичне.

Доктрина почала вважати право непотрібним і зайвим в державі. Право називали

більше опіумом для народу, ніж релігі€ю. Юрист Стучка, автор роботи «Революционное

право и государство», все ж таки стояв на позиції необхідності права в державі.

З 1922 року - в економіці реалізуються засади приватної власності.

Зародилася ідея суцільного планування. Поширеним cтa€ не принцип координацїі, а

принцип субординації.

Заснування дискримінації кредитно-грошових відносин.

Процес першої кодифікації був пов'язаний з розвитком правової думки.

В цей час активно розвивається радянська правова доктрина.

На першому етапі підготовки нового Цивільного кодексу СРСРзначну роль відіграла

«мінова концепція» Пашуканіса. З точки зору цi€ї концепції право система

правовідносин, які являли собою юридичну форму юридичних відносин і виникають

безпосередньо з останніх.

Цивільне право в той час називалося господарським.

Не спостерігалася тенденція вірділення господарського права від цивільного.

Кодекс називався Цивільним, але право було господарським.

З 30-х років почався натиск на цивільне законодавство. Цьому періоду (НЕПу)

передувала реанімація кооперативних засад. Мова йшла про об'€днання праці і

управління. Хоча праця ще не відділялася від капіталу.

Після НЕПу радянська політична ідея відступила.

Далі настав період індустріалізацїі, а потім і капіталізації, які стали нищівним ударом

по засадах приватної власності.

Ленін дуже критикував Цивільний кодекс. І не безпідставно, адже він був дуже

буржуазним.

1931 рік - з'їзд марксистів-державників. Головним доповідачем виступає сам

Пашуканіс, який критикує свої попередні позиції. Право форма регулювання та

закріплення виробничих та інших суспільних відносин класового суспільства, яка

спирається на апарат державної влади пануючого класу і відбиває інтереси цього класу.

Правові відносини виводяться не з товарного обігу, а безпосередньо з виробництва.

На з'їзді були піддані критиці і погляди Стучки. Був покладений початок агресії на всі

перспективні, прогресивні явища, які могли завадити ідеям радянської держави.

Цивільне право розглядається як система юридично закріплених цивільних відносин.

Стучка пропонує теорію «двосекторного права». Вона полягає в тому, що в економіці

радянського суспільства існує два сектора - приватний і соціалістичний.

Відповідно існують і дві галузі права: цивільне і адміністративно-господарське.

3а Стучкою ці дві галузі права за своєю природою є соціалістичними, але роль

цивільного права зменшується у зв'язку зі знищенням приватної власності.

1927-1931 роки - Стучка «Курс радянського цивільного права».

Пашуканіс пропонує теорію «єдиного господарського права».

1931 рік - у вступі до «3бірки матеріалів з господарського і адміністративного права»

Вінсбург оспорює концепцію Стучки. Він вважає, що існує лише господарське право, в яке

слід включати як норми господарського права, так і норми цивільного права (власність,

спадкове право та інші). Про це свідчить і система інститутів: суб'єкти, правочини, право

власності, позовна давність.

1931-1935 роки -теорія «єдиного господарського прав» була панівною.

1938-1955 роки - У радянській правовій науці триває дискусія про систему

радянського права.

1938 рік - перша нарада наукових працівників права. Вперше пролунала теза, що

право це система норм. Визначається науковий підхід до дослідження системи права, її

галузей. Вперше говорять про метод. Було поставлене завдання відмежування

цивільного права від адміністративного. В ході цієї дискусії с.м Братусь зробив спробу в

сенсі поділу права згадати про поділ права на публічне і приватне.

1954-1955 роки - на сторінках журналу «Радянська держава і право» була розгорнута

дискусія, присвячена саме цивільному праву. Її розпочав Венедиктов. Він запропонував

інститут «оперативного управління». Він визначив коло відносин, які входять в предмет

цивільного права, серед яких він визначив і особисті немайнові відносини, пов'язані з

майновими (не пов'язані з майновими він відкидав).

Венедиктов, Алексєєв активно використовували критерії предмета і метода правового

регулювання.

1947 рік - Братусь «Юридические лица в советском гражданском праве».

Наслідки першої дискусії:

1) в колі відносин, які регулює Цивільний кодекс включаються поряд з майновими

особисті немайнові, пов'язані з майновими відносини;

2) майнові відносини завжди засновуються на законі вартості, незалежно від того, чи

вони пов'язані з виробництвом, чи з оборотом;

З) поряд з предметом правового регулювання розвиток отримав і метод.

В період підготовки до нової кодифікації була проведена Друга дискусія.

Виникає питання співвідношення цивільного права з трудовим, земельним, сімейним.

Була визначена самостійність трудового, колгоспного, сімейного і земельного права.

Ставилося питання про співвідношення цивільного і господарського права. Кінець 50-х

років - була заснована сучасна концепція господарського права.

1961 рік - «Основи цивільного законодавства».

1963 рік - прийняті республіканські Цивільні кодекси.

В ці роки вдалося пристосувати цивільне право до потреб тоталітарної держави.

Цивільне право стало субстратом цивільного та адміністративно-господарського права.

у кодекси була закладені основи підвищення ролі підЗаконних нормативних актів.

Був зроблений важливий крок по «централізації» цивільного законодавства. Пріоритет

надавався союзному законодавству по відношенню до законодавства союзних республік.