Тема 10. Участь держави та iнших публiчно-правових утворень у приватно-правових

вiдносинах

1. Поняпя держави та iнших публiчно-правових утворень як суб'ектiв приватно-

правових вiдносин. Особливостi"iх правосуб'ектностi.

2. Особливостi участi держави та iнших публiчно-правових утворень у вiдносинах

власностi.

з Особливостi участi держави та iнших публiчно-правових утворень у

корпоративних вiдносинах.

4. Особливостi участi держави та iнших публiчно-правових утворень у договiрних

вiдносинах.

5. Особливостi участi держави у мiжнародному цивiльному оборотi.

Пiдроздiл З. Роздiл 2. «Особи» Цивiльного кодексу.

1. Поняпя держави та iнших публiчно-правових утворень як суб'ектiв приватно-

правових вiдносин. Особливостi i"xправосуб'ектностi.

Радянська держава була монопольним власником i апаратом.

Виникло питання, щОЯВЛЯЕсобою держава у цивiльно-правових вiдносинах.

Держава СТВОРЮЕТЬСЯ3 специфiчною метою i маЕ специфiчнi полiтико-правовi ознаки.

В радянський час про державу говорили як про «sue generis» - суб'Екта особливого

роду.

у iнших правових системах (Нiмеччина, Нiдерланди) iснувала iнша концепцiя участi

держави у цивiльних правовiдносинах: участь в якостi звичайно'i юридично"i особи.

Цивiлiзованi правовi системи визнали державу таким же суб'ЕКТОМ цивiльних

правовiдносин як i будь-яку iншу юридичну особу.

Нiмецька цивiльна доктрина: сама держава i тiльки держава Еюридичною особою, але дi"i вона через CB6iоргани, якi caMi не Е юридичними особами i дiють виключно вiд iMeHi

держави. Органи Епродовженням держави.

Нiдерланди: органи держави caMi Е юридичними особами, але дiють в iHTepecax i вiд

iMeHiдержави.

УкраУна бiльшою мiрою cToi'Tbна позицiях нiмецького цивiльного права. Але oKpeMi

CТPYKтypHi пiдроздiли держави опинилися суб'Ектами публiчно-правових вiдносин

(державне пiДПРИЕМСТВО).

3 1965 року iCHYE самостiйне регулювання правового статусу державного

пiДПРИЕмства.

У розвинутих eKoHoMiKax саме пiДПРИЕМСТВОсамостiйним суб'ЕКТОМ нiколи не

виступало, суб'Ектами були засновники таких пiДПРИЕМСТВ.

Нашi розробники Цивiльного кодексу виходили з принципiв приватизаЦII I

корпоратизацП. У Цивiльному кодекс; не було i не планувалося такого суб'€KTa як

YHiTapHe пiДПРИЕМСТВО.Майновi вiдносини у сферi державно'i власностi мають

регулюватися iншим законодавством. TaKi мiркування цивiлiстiв були змiненi у зв'язку з

прийняттям Глави 1 ЦК.

КритерiЕМ для подiлу осiб на приватнi i публiчнi за ЦК Еспосiб 'ix створення.

Ч.2 СТ.167ЦК - держава може створювати юридичнi особи публiчного права.

В системi opraHiB держави можуть створюватися iншi юридичнi особи.

3У «Про управлiння державною власнiстю».

Вiдмiнений 3У «Про державнi закупiвлi».

Участь держави у мiжнародних вiдносинах: держава надiлена спецiальним iMYHiTeToM

- вона не може бути вiдповiдачем в процесуальних вiдносинах.