Тема 6. Застосуваннята тлумачення цивільно-правових норм

1. Поняття застосування цивільно-правових норм. Основні 0знаки процесу

застосування.

2. Застосування цивільно-правових норм за аналогією.

3. Тлумачення цивільно-правових норм.

1. Поняпя застосування цивільно-правових норм. Основні 0знаки процесу

застосування.

Застосування права владна діяльність відповідних органів держави, які, реалізуючи

свої державно-владні повноваження, приймають акти на основі норм права.

Ознаки: спеціальний суб'єкт діяльності - органи держави та їх посадові особи.

Шершеневич: застосування права - підведення правил під конкретну поведі~ку.

Від застосування відрізняють дотримання, використання норм;

державно-владна діяльність з використанням державного примусу.' Норми

застосовуються не у вільній формі, а у певному процесуально-процедурному

порядку;

завжди здійснюється у відповідності з визначеними принципами;

послідовність, стадійність процесу застосування:

./ встановлення і аналіз фактичних обставин справи;

./ вибір і аналіз норми права: перевірка, чи є норма чинною;

./ аналіз змісту обраної норми з т.з.

Зараз законодавство страждає і суперечливістю, і неповнотою, тому все це треба

враховувати. На стадії аналізу змісту обраної норми відбуваеться ТІ тлумачення.

Наступна стадія - прийняття індивідуального акта в якому надаеться примусовий

характер положенням, що адресовані конкретному суб'єкту. Правозастосовна діяльність

пов'язана з прийняттям рішення по конкретній справі.

Кожен прийнятий акт регламентуеться на нормативно-правовому рівні.

Загальні вимоги до всіх актів, які є результатом правозастосування:

ці акти повинні відповідати нормативно-правовим актам, на підставі яких вони прийняті;

акти мають видаватися в межах компетенції правозастосовчого органу;

вимога про глибоке і всебічне обфунтування, мотивування акту;

акт повинен містити всі реквізити, які встановлені для цього виду актів.

Вимоги поділяються на змістовні і юридично-технічні.

Акти правозастосування не є джерелами права: не містять загальних правил, не

розраховані на масове застосування, стосуються лише певних осіб.

Але ці акти є юридичними фактами.

СТ.11 ЦК.

2. Застосування цивільно-правових норм за аналогіею.

Інститут аналогії сьогодні застосову€Ться значно ширше, ніж 5-10 років тому. Ніякий

закон не встигає за динамічним розвитком нашого жипя.

Загальний принцип дозвільності, диспозитивність, передбачають, що будь-яка

діяльність, навіть не врегульована, визна€Ться державою і має право на захист.

ст.В ЦК: застосування норм цивільного права в порядку аналогії.

Раніше аналогія була механізмом судового регулювання.

Два механізми аналогії: аналогія закону і аналогія права (є більше поширеною).

Аналогія права: керування загальними засадами цивільного права (ст.З ЦК -

невичерпний перелік). Сьогодні аналогія застосову€Ться як механізм подолання прогалин

у праві. Це спосіб створення судом індивідуальних актів, які заповнюють правовий

вакуум і не стають при цьому джерелами.

Багато в ЦК оціночних понять: розумність, добросовісність, справедливість, розумний

строк.

Е також відсилочні (бланкетні) норми, які визначають шлях до вирішення певного

питання.

З. Тлумачення цивільно-правових норм.

Поняпя «тлумачення» має кілька значень:

1) процес з'ясування змісту норм;

2) результат процесу з'ясування змісту норм.

До визначення поняпя «тлумачення» треба підходити комплексно.

Значення тлумачення:

із статичної точки зору: стабільність і визначеність права;

із динамічної точки зору: максимальне наближення правової норми до реального

жипя.

Тлумачення за способами з'ясування змісту: мовне (етимологічне), граматичне

(словники, якщо немає підстав для іншої інтерпретації).