7 Цивільний кодекс провінції Квебек

Цивільний кодекс провінції Квебек

Квебекський Цивільний кодекс - приклад сучасної кодифікації.

04.06.1991 рік - був прийнятий Квебекський Цивільний кодекс.

01.01.1994 року - набрав чинності.

Попередній кодекс діяв з 1866 року.

Спочатку Канада знаходилася під протекторатом Франції (називалася «Нова Франція).

Тут діяли паризькі кутюми і давнє французьке цивільне право (глосатори, постглосатори).

Середина ХVІІІ століпя - території відійшли під протекторат Англії, а в провінції Квебек

збереглася дія французького законодавства.

Лише в провінції Квебек є кодифіковане цивільне право.

1867 рік - створення Цивільного кодексу і Цивільно-процесуального кодексу Нижньої

Канади.

З 1966 року почався перегляд Цивільного кодексу провінції Квебек.

Одному професору доручили провести роботу по перегляду. Він залучив 150 осіб, які

були об'єднані в ЗОкомітетів, які працювали 12 років.

1978 рік - результатом роботи комітетів стала доповідь, адресована міністру юстиції.

Ця доповідь і була проектом нового Цивільного кодексу.

За обсягом Квебекський Цивільний кодекс складається з З168 статей. Немає загальної

частини.

Структура - 10 книг:

Книга 1: «Про особи»;

Книга 2: «Про сім'ю»;

Книга З: «Про спадкування»;

Книга 4: «Про майно»;

Книга 5: «Про зобов'язання»;

Книга 6; «Про іпотеку»;

Книга 7: «Про доказування»;

Книга 8: «Про давність»;

Книга 9: «Про гласність прав» (реєстраційні процедури);

Книга 10: «Про міжнародне приватне право».

Квебекський Цивільний кодекс має 2 офіційні мови: французьку англійську, які є

автентичними, але не співпадають.

Квебекський Цивільний кодекс також регулює трудові відносини, на відмі.ну від

Французького чи Німецького Цивільного кодексу.

По стилістиці і законодавчій техніці Квебекський Цивільний кодекс - це досить

складний нормативний акт з короткими стапями.

Квебекський Цивільний кодекс регулює і сімейні відносини, як і Французький ЦК і

Німецький ЦК.

Є етапі про роздільне майно подружжя.

8 Цивільний кодекс Російської Федерації Цивільне законодавcrво країн снд

Цивільний кодекс Російської Федерації і країн СНД.

В 1991 році (26 липня) були прийняті Основи цивільного законодавства СРСРі союзних

республік. З'явилася приватна власність і регулювання підприємницьких відносин.

Виникло 2 глобальних питання:

1) чи може існувати приватна власність на засоби виробництва?

2) чи може власник використовувати найману працю?

Виділили державну власність, власність колективну (юридичної особи) та

індивідуальну (згодом - приватна). Приватна власність є односуб'єктною.

Не відразу дали позитивну відповідь на 2 вищевказаних питання.

1987 рік - Закон «Про кооперацію в СРСР», який закріпив ідею, що є члени

кооперативу, а є наймані працівники.

Все це сприяло тому, що виникла необхідність перегляду цивільного законодавства.

Основи цивільного законодавства 1991 року були визнані чинним нормативним актом і

почалися роботи по підготовці нового Цивільного кодексу.

1992 рік - створений Дослідницький центр приватного права при Президентові РФ. Він

об' єднав багатьох вчених.

Ідея підготовки нового Цивільного кодексу не зустріла належної підтримки, адже на

перший план виступало регулювання зовсім інших відносин (політичних).

До весни 1993 року роботи по підготовці нового Цивільного кодексу проходили дуже

повільно. Виникла ідея підготовки окремо Торговельного кодексу. Одним з ініціаторів

був професор Лаптєв, як представник господарсько-правових поглядів.

Розробники Цивільного кодексу прийшли до висновку про прийняпя нового

Цивільного кодексу частинами.

І частина ЦК була винесена на розгляд Уряду в жовтні 199З року. Потім розглядалася

Адміністрацією Президента, а зокрема ее Алексєєвим і Б.М. Єльциним. Обоє були зі

Свердловська, добре знали один одного, проект ЦК був прийнятий.

у травні 1994 року відбулося перше читання ЦК.

Багато хто виступав проти прийняття нового ЦК з декількох причин:

небажання змінювати тіньові відносини на законодавчо врегульовані;

ідеологічне несприйняття нового ЦК;

в Росії були сепаратистські настрої, пов'язані з державним устроєм,

повноваженнями суб'єктів федерації.

21 жовтня 1994 року - Державна Дума прийняла І частину ЦК, яка складалася з:

./ Загальної частини;

./ Права власності (+ право приватної власності на землю);

./ Загальних положень про зобов'язання (+ загальне вчення про договір).

30.11.1994 року -Ічастину підписав Президент.

З 01.01.1995 року І частина введена в дію (але не повністю). Положення, що стосуються

права приватної власності на землю були введені в дію з прийняттям Земельного

кодексу РФ.

З 1994 року У РФ діяли всі види юридичних осіб, визначені кодексом, діяла приватна

власність на засоби виробництва, були закладені основи обороту (торгівлі і т.д.).

І частина ЦК заклала І'рунтовні підвалини для подальшого розвитку законодавства.

у квітні 1995 року був готовий проект 11 частини цк.

у травні відбулися парламентські слухання. До розробників ЦК залучилася група

фахівців країн СНД (Довгерт, Шевченко, Кузнєцова).

у грудні 1995 року була прийнята 11 частина ЦК - окремі види зобов'язань (набрала

чинності з 01.0З.1996 року).

3начення 11 частини: були закріплені засади цивільного обороту.

1995-2001 роки - робота над ІІІ частиною ЦК. Проблематичним виявився інститут

права інтелектуальної власності. Проти регулювання ЦК цИХ відносин виступало ВОІВ і

ВТО.

У 2001 році була прийнята ІІІ частина ЦК (спадкове право, міжнародне приватне

право). Але до цієї частини так і не увійшов інститут права інтелектуальної власності, який

по суті регулювався старим ЦК.

26.11.2006 року - прийняли IV частину ЦК (MeДBeД€B).