Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ґрунти світу, відповіді на іспит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
469.5 Кб
Скачать
  1. Карта ґрунтів світу фао юнеско м 1:5000000, її легенда і особливості.

Міжнародна номенклатура грунтів ФАО / ЮНЕСКО була створена в зв'язку з складанням грунтових карт світу масштабу 1:5 000 000 та затверджена на IX Міжнародному конгресі грунтознавців в Австралії в 1968 р. У номенклатурі ФАО / ЮНЕСКО назви грунтових одиниць взяті або традиційні для тих грунтів, поняття яких вже ствердились в науці і стали міжнародними, або складові з грецьких, латинських або російських коренів з додатком закінчення «zem» або «sol». З традиційних термінів можна згадати такі, як «солончак», «солонець», «чорнозем», «підзолів»; прикладами нових складених термінів є «флювісоль», «каштанозем», «грейсоль», «камбісоль», «лювісоль », « підзолювісоль ».

Грунтова карта світу ФАО / ЮНЕСКО (масштаб 1:5 000 000) за редакцією Консультативного комітету Міжнародної спільноти грунтознавців, що включав представників усіх континентів і великих світових грунтових шкіл. Складання цієї карти і пояснювальних томів до неї зайняло більше 15 років (1961-1978). Найбільш важким завданням була розробка легенди карти і номенклатури грунтів. В основу номенклатури було покладено використання тих національних назв грунтів, які стали загальновикористовуваними і широко увійшли в світову літературу (чорноземи, вертісолі, андосолі, рендзини та ін.)

  1. Внесок українських вчених в розвиток картування ґрунтів.

Перші відомості про ґрунтовий покрив України відносяться до початку ХІХ ст., коли на основі кадастрових даних були складені ґрунтові карти Європейської Росії. Розвиток географії й картографії ґрунтів України пов'язаний з дослідженнями В.В.Докучаєва в Полтавській губернії в 1888–1894 рр. Вони дали можливість установити географічні й топографічні закономірності ґрунтового покриву лівобережного Лісостепу. У 1935 р. була складена нова оглядова карта України (О.М.Грінченко, Г.С.Гринь, М.К.Крупський та інші).

Г.С. Грінь (1904-1975)установив генезис засолених грунтів України та провів сільськогосподарську їх типологію; розробив методику крупномасштабного обстеження грунтів України, номенклатурний список та агровиробниче їх групування.

М.К. Крупський (1903-1986)обгрунтував колоїдно-хімічну технологію грунтів; воднево-алюмінієву природу грунтової кислотності, методику крупномасштабного обстеження грунтів України.

  1. Карта ґрунтів світу, її наукове і прикладне значення.

- науково-пізнавальне значення грунтової карти і дослідження грунтового покриву,інвертилізація грунтових ресурсів,накопичення фактичного матеріалу всіх грунтів які є на земній кулі.

-науково-теоретичнезначення (створення карти грунтів на основі теорії і генези географії грунтів)

-виробниче значення (достовірний облік і оцінкагрунтових ресурсів світу з метою їхнього використання)

-учбове значення

  1. Історія створення карти ґрунтів світу.

Перші спроби картографування ґрунтів були започатковані на початку 18 ст. Так, геолого-геоморфолого-грунтова карта Східної Європи (від Балтійського моря до Дунаю та Дніпра) була складена польським геологом С. Сташицем у 1806 р. Карту ґрунтів території від Пруту до Інгулу склав відомий бессарабський агроном А.І. Гроссул-Толстой у 1856 р. На 50-60 рр. 19 ст. Припадає розквіт картографування ґрунтів у Німеччині, Австрії, Франції, Бельгії, яке базувалось на агрокультурхімії та аерогеології, в їхню основу було покладено кадастрову направленість. Батьківщиною картографування ґрунтів є Росія. У розвитку російської ґрунтово-картографічної школи можна виділити два основні періоди: дореволюційний і радянський. Дореволюційний період розвитку можна умовно поділити на два етапи: додокучаєвський і докучаєвський. Методи вивчення ґрунтів були дуже примітивними, поверхневими, без достатньо глибокого вивчення та дослідження ґрунтового покриву. Перша ґрунтова карта Росії опублікована в 1861 р. К. Веселовським. Вона виявилась основою для всіх наступних ґрунтових карт, значно розширила уявлення про географію ґрунтів Європейської частини Російської імперії, у т.ч. й України. В 1873 році була видана карта Східно-Європейської рівнини за редакцією В.І. Заславського, на якій виділено 32 умовні знаки для відображення різних ґрунтів У 1879 р. вийшла робота В.В. Докучаєва “Картографія російських ґрунтів”, яка послужила методичною й теоретичною основою для проведення картографічних робіт.