61. Загальна характеристика субтропічного поясу, його географія.

Субтропічний пояс, що має загальну площу близько 2.5 млрд. га, майже в три рази менший, ніж тропічний. Він розпреділений як в північній, так і в південній півкулі. Досить значна частина гірських територій – 29.2% загальної поверхні. Часто його називають “ксеротермальним”, тобто сухим і теплим. Вологі лісові області займають тут тільки 25% території, на ксерофітно-лісові й чагарниково-степові області приходиться 34% й на напівпустельні й пустельні – 41%.

Фералітні кори вивітрювання, що характерні для тропіків, тут займають тільки 16.6% поверхні. Переважаючими є сіалітні карбонатні і засолені кори (60.8%). Частка монтморилонітових кір в складі поверхневих повід субтропіків значно нижча, ніж в тропіках (2.4%). Автоморфне ґрунтоутворення ще більше переважає ніж у тропіках. На долю гігроморфних, напівгідроморфних і чорних палеогідроморфних ґрунтів приходиться близько 15%.

Широтна зональність в розпреділенні ґрунтів має тут обмежене проявлення, в той час як добре виражені фаціальні особливості, перш за все на східних окраїнах континентів. Тут при русі від узбережжя вглиб материка спостерігається послідовність зміни ландшафтів від гумідних до азидних, від жовтоземів і червоноземів субтропічних лісів до пустельних ґрунтів. При невеликих термічних відмінностях зміна ландшафтів обумовлена переважно зволоженням. На більшості субтропічних територій можна отримувати два повноцінних урожаї основних субтропічних сільськогосподарських культур, при цьому в ксерофітно-лісових і чагарниково-степових областях другий посів потребуватиме зрошення, а в напівпустельних і пустельних областях потрібно буде зрошувати обидва посіви. Ґрунти субтропічного поясу за своїм температурним режимом відносяться до агроекологічного класу теплих сезонно-охолоджуваних ґрунтів. Сума активних температур повітря (більше 10^оС) коливається від 4000 до 8000. Тривалість вегетаційного періоду від 200 до 365 днів.

Ґрунтово-агроекологічні підкласи в субтропіках виділяються на основі тих же показників річного коефіцієнту зволоження що і у тропіках, але характеризуються іншими гідротермічними режимами ґрунтів; кожен підклас об’єднює декілька ґрунтово-агроекологічних формацій за умовами дренажу, ґрунтового зволоження і біохімічними особливостями ґрунтової маси.

62. Особливості ґрунтотворних процесів в субтропічному поясі.

Для субтропіків найбільш характерні і специфічні наступні процеси ґрунтоутворення:

1. Субтропічної фералітизації. В основних рисах близький до фералітизації в тропіках, але протікає більш повільно, захоплює меншу товщу порід і виражається головним чином в жовтоземоутворенні на осадових породах. Типові червоноземи приурочені до кристалічних порід середнього й основного складу. Співвідношення SiO₂/R₂O₃ у жовтоземів часто більше 2.0. Процес латеритизації, який характерний для фералітів тропіків, тут слабо виражений або взагалі відсутній. Вивітрювання первинних мінералів менш інтенсивне, вміст залишкового ортоклазу більший, ніж в фералітних ґрунтах тропіків. У вологі сезони виділяються окиси заліза, але ніколи не алюмінію, окиси заліза утворюють комплекси з кремнеземом.

1. Процес коричневоземоутворення . Зводиться до інтенсивного гумусонакопичення у верхній товщі ґрунту, до звільнення його від карбонатів і до метаморфічного поглинення середньої частини ґрунтового профілю в умовах імпермацидного водного режиму.

1. Процес сіроземоутворення. Характеризується слабким гумусонакопиченням в товщі ґрунту, звільненням її від усіх легкорозчинних солей і біогенним перетворенням складення ґрунту в бік його більшої водопроникності і вологоємкості. Метаморфічне поглинення виражене слабо.

2. Субтропічне злитоутворення. В порівнянні з тропічним характеризується також оглинюванням всієї товщі ґрунту, значно більшим гумусонакопиченням в формах, менш зв’язаних з мінеральною частиною, меншим накопиченням монтморилоніту. Переважаючим є монтморилонітово-бейделітовий склад. Субтропічні злиті ґрунти часто пов’язані з виходами важких глинистих порід.