Типове навчальне завдання
В якості інформаційної бази обрано уривок з інтерв’ю екс-спікера ВР Володимира Литвина : «Просто Украине не везет на политиков»
Джерела: Старостенко С. Экс-спикер Рады Владимир Литвин: «Просто Украине не везет на политиков»/ Режим доступу: http://www.rian.ru/interview/20081014/153132504.html
,, …Люди у нас до сих пор, к большому сожалению, не осознали, что они избирают власть. Привыкли в течение длительного периода, скажем, более чем 70-ти лет, исполнять ритуал, причем дисциплинированно. Они исполняли этот ритуал, понимая, что это только ритуал. И продолжают делать это и по нынешний день.
К этому добавилось еще одно обстоятельство: люди голосуют не «за», а голосуют «против». Этот раскол страны, который усиленно провоцируют и закрепляют политики, приводит к тому, что на западе Украины люди голосуют за «своих», даже если их деятельностью совсем не удовлетворены. Они говорят: это свои, они предсказуемы, мы их понимаем. Как говорится, пусть это подлец, но наш.
На востоке страны люди тоже недовольны теми политиками, за которых голосовали. Но они продолжают голосовать за бело-голубых для того, чтобы насолить оранжевым.
И этот принцип голосования «от обратного» приводит к тому, что мы имеем такую безрадостную картину. Если однажды все люди хотя бы раз проголосуют «за», у нас будет качественно иной результат.
А пока… Ведь смотрите, что имеем - жесточайший кризис, я его называю политической войной. Кто к нему причастен? И бело-голубые, и оранжевые. Они были во власти, на вершине власти. И показали свою несостоятельность.
Например, бело-голубые: как только во власти - вступают в НАТО, а когда в оппозиции - надувают шарики [намек на антинатовскую акцию фракции Партии регионов в парламенте]. Но только их зовут на прием, чтобы поздороваться с президентом США, шарики сдуваются, как и принципиальности.
Такое отсутствие принципиальности у политиков возможно лишь по той причине, что люди у нас живут в такой стрессовой ситуации, что у них память становится короткой, они забывают, что было вчера.
Нужно остановиться. Всем – и обществу, и стране. И понять, что следует сделать ставку на те политические силы, которые объединяют, которые могут обеспечить политическую стабильность и экономическое развитие. Которые не будут ковыряться в старых ранах и вспоминать исторические обиды, а смогут дать надежду и веру, добыть практический результат.
Хотелось бы, чтобы такой выбор был сделан уже на этих досрочных выборах, но времени мало. И конечно, перевес будет иметь тот, у кого средства массовой информации, у кого финансы и административный ресурс. Вы знаете, у кого все это есть. У двух политических сил – у оранжевых и у бело-голубых. Схватка, конечно, будет жесточайшая. Сегодня уже звучат призывы к созданию двух- и однопартийной системы. Это подтверждение сказанного мною выше, что эти политики тоталитарны по своей сущности и по своим действиям. Они вполне способны превзойти прежний тоталитаризм. Раньше у советских вождей была в распоряжении страна, но лично у них ничего не было. А у этих политиков теперь и страна в распоряжении, и все, что в ней стоит, летит, плывет, двигается и не двигается….,,
За даним уривком з інтерв’ю будуємо когнітивну карту:
Зробимо висновки та інтерпретацію результатів:
Масштаб та складність когнітивної карти показує, що по своєму типу вона є картою – оглядом. Ключові поняття розроблені нерівномірно та заплутано (кількість причинно-наслідкових зв’язків найбільш розгорнутого поняття у 18 разів перевищує аналогічний показник для найменш розгорнутого поняття «люди голосуют»), що дозволяє говорити про асиметрію карти, а отже і про елементи несистематичної послідовності переходу автора до основних понять та логіки висловлювань.
Ступінь деталізації («глибина розробки») ключових понять варіюється. Глибину розробки першого «Люди не осознали, что они избирают власть» - можна охарактеризувати лише одним поняттям, друге «Люди голосуют» - як складову першого, але зі своїми ступенями – проблема розкривається з початку. Тут автор прагне акцентувати проблему лише в головних аспектах, але з’являється третє поняття – «Жесточайший кризис» - яке по сутті виходить з першого, але деталізується автором більш досконало з різноманітними варіантами розвитку ситуації.
Характерною рисою розглянутої когнітивної карти є дуже велика кількість зв’язків, які «вибудовуються» навколо головних елементів, розташованих на відносно низьких рівнях структурної ієрархії, і які на перший погляд не виступають головними «несучими конструкціями» авторської логіки.
Велика кількість «зворотних зв’язків» говорить про високий емоційний рівень і перевагу раціонального, але сумбурного типу мислення.
В цілому когнітивна карта показує, що автор інтерв’ю має раціональний тип мислення. Проте, чітко відслідковується тенденція закриття («замальовування») головних елементів гіпотетичної картини даної проблеми, яку висвітлює автор в інтерв’ю, і постійний перехід до інших теми.
Індивідуальне завдання
Засвоїти основні поняття та принципи застосування когнітивного картування.
Застосувати техніку когнітивного картування для дослідження обраної студентом статті/інтерв’ю відомого політичного лідера. Побудувати когнітивну карту. Зробити висновки та інтерпретацію отриманих результатів.
Питання для допуску до роботи
Охарактеризувати значення методики когнітивного картування в дослідженнях політичних процесів в міжнародних відносинах.
Охарактеризувати техніку застосування методики когнітивного картування.
Питання для захисту роботи
Проаналізувати основні етапи застосування методики когнітивного картування в міжнародних відносинах.
Охарактеризувати процес побудови когнітивної карти – виявлення основних понять, причинно-наслідкових зв’язків та оцінку їх значимості.
Джерела інформації: [2, 52, 53]