Мета роботи
Ознайомитися з особливостями застосування техніки якісного неспрямованого (не за напрямком) контент-аналізу на прикладі запропонованої викладачем статті про актуальні події в сфері міжнародних відносин. Провести структуризацію тексту у вигляді проблемного графу з декількома нормативно заданими рівнями. Побудувати матричний класифікатор.
Дослідити та проаналізувати виборчу програму будь-якої політичної партії країни, за вибором студенту, використовуючи можливості контент-аналізу.
Порядок виконання роботи
1. Попереднє опрацювання теоретичного матеріалу.
2. Отримання допуску до виконання індивідуального завдання.
3. Опрацювання типового навчального завдання.
4. Виконання індивідуального завдання.
4. Оформлення звіту.
5. Захист роботи.
Короткі теоретичні відомості
Методика контент-аналізу є одним з найпоширеніших наукових інструментів прикладного вивчення текстової інформації. Суть цієї методики полягає в систематичному виділенні й фіксації певних одиниць змісту тексту, квантифікації отриманих даних і наступній інтерпретації результатів з метою оцінки й прогнозування дій політичних акторів.
Кількісний (частотний) контент-аналіз в обов'язковому порядку включає стандартизовані процедури підрахунку виділених категорій. Для формулювання підсумкових висновків вирішальне значення мають кількісні величини, які характеризують ту або іншу категорію. Наприклад, якщо дослідник прагне одержати уявлення про те, наскільки велика значимість поняття «мирне врегулювання» для лідерів воюючих сторін, і згодний з припущенням, що вона приблизно визначається частотою згадування цього поняття в офіційних мовах, то тоді, після відповідних арифметичних підрахунків, він одержить певні кількісні показники. Показники можуть відрізнятися або, навпаки, бути близькі за абсолютним значенням, яке буде враховуватися при інтерпретації результатів обробки. Завдання можна ускладнити, поставивши в якості попередньої умови виділення всіх змістовних у смисловому відношенні одиниць відповідних текстів, а потім підрахувавши відносну значимість виразу, що цікавить нас, у порівнянні з іншими. Примітно, що в обох випадках основна частина підрахунків може бути виконана із застосуванням простих комп'ютерних програм.
Якісний контент-аналіз націлений на поглиблене змістовне вивчення текстового матеріалу, у тому числі, з погляду контексту, в якому представлені виділені категорії. Підсумкові висновки формулюються з урахуванням взаємозв'язків змістовних елементів і їх відносної значимості (рангом) у структурі тексту. Так, для того щоб порівняти ставлення різних акторів до проблеми мирного врегулювання, дослідник повинен прагнути не просто виділити відповідне поняття, але й визначити, чи є його проблематика головною в системі проголошених позицій, варіанти її конотації, ступінь деталізації, емоційне забарвлення тощо. Залежно від завдань дослідження якісний контент-аналіз може бути доповнений деякими елементами кількісного (частотного) контент-аналізу.
До всіх контент-аналітичних методик висувається ряд загальних методичних вимог: обґрунтованості, надійності, об'єктивності й системності. Так, обґрунтованість встановлюється шляхом відповідності виділених категорій або понять дійсним реаліям досліджуваної політичної ситуації. Надійність здійснюється завдяки одержанню подібних (із припустимою розбіжністю не більш п'яти відсотків) результатів різними кодувальниками при кодуванні однакових документів за однією інструкцією. Об'єктивність визначається відповідністю вибору категорій і одиниць аналізу всебічному дослідженню політичної ситуації. І нарешті, системність досягається на основі досить широкого кола матеріалів, що включаються в інформаційну базу дослідження.
На відміну від кількісного (частотного) виду контент-аналізу якісний вид методики орієнтований не на безпосередній кількісний вимір елементів інформаційного масиву, а на облік комбінації якісних і кількісних показників, характерних для цих елементів (ступеня розгорнення викладу теми, рангу певного політичного поняття при його згадуванні тощо). Якісний контент-аналіз найбільш ефективний у випадках, коли необхідно визначити цілі суб'єкта політичної діяльності, виражені в явній або латентній формі. У зв'язку із цим дослідникові доводиться вирішувати ряд проблем відносно вироблення категорій аналізу, виділення одиниць аналізу й встановлення одиниць розрахунку виділених одиниць. Одиницею аналізу – смисловою й якісною - є та частина змісту, яка виділяється як елемент, що підходить під ту або іншу категорію. Звичайно такою одиницею виступає політична (зовнішньополітична) ідея, значима в міжнародному або внутрішньополітичному плані тема. У тексті вона може бути виражена одним словом або деякою стійкою комбінацією слів. Так, наприклад, при вивченні міжнародних проблем смислові одиниці можуть включати внутрішні й зовнішні політичні події, осіб, що є їхніми ініціаторами, оцінні судження про події («за - проти», «вигідно - невигідно» тощо), цільові настанови діяльності держав, партій, лідерів, об'єкти цілеспрямованої політичної діяльності, способи досягнення цілі (військові акції, економічний тиск, політичний вплив) і деякі інші ключові поняття зі сфери політичного життя.
При проведенні спрямованого якісного контент-аналізу процедура методичного обґрунтування критеріїв виділення одиниць спостереження проводиться досить ретельно й багато в чому підкріплюється правилами зі сфери лінгвістики. У випадку ненаправленого варіанту методики на перший план у цьому процесі виходять правила логіки й рівень предметної кваліфікації експерта, що проводить декомпозицію текстового масиву.
Одним із прикладів якісного контент-аналізу може служити проведення дослідницької процедури, що спирається на графічне перетворення тексту й ієрархічну фіксацію елементів змісту текстового масиву. Специфіка його застосування полягає у виділенні одиниць аналізу, способах їх класифікації й у тому, що роль попередніх гіпотез мінімізується, а сам аналіз проводиться з відкритим, тобто з невідомим заздалегідь результатом. У рамках цього виду методики попередня структуризація інформаційного масиву й виділення первинних одиниць аналізу відбувається на основі критерію «цілісності судження про предмет». У ході виконання дослідження ці одиниці аналізу структуруються у вигляді проблемного графа, що складається з декількох нормативно заданих рівнів (тематичний, проблемний, атрибутивний тощо), у який включаються всі без винятку елементи авторського тексту (рис. 1.1).
Рис. 1.1
0 - рівень «А» - «змістовно-настановний» (на цьому рівні фіксується назва текстового масиву);
I - рівень «В» - «тематичний», де В1, В2, ... Вn - основні теми інформаційного масиву;
II - рівень «C» - «проблемний», де C1, C2, ... Cn - проблеми, що розглядаються автором у рамках окремих тем;
III - рівень «D» - «цільовий», де D1, D2, ... Dn - вказівка на бажаний або реальний стан розглянутої автором проблеми;
IV - рівень «Е» - «атрибутивний», де Е1, Е2, ... Еn – вказівка на конкретні характеристики, що складають зміст проблеми та її елементів.
У подальшому дослідженні елементи текстового масиву індексуються залежно від локалізації в системі проблемного графа, після чого відбувається їхній розподіл за матричним класифікатором, тобто співвіднесення з поняттями, застосовуваними в суспільних науках для характеристики процесів цілепокладання суб'єктів зовнішньополітичної діяльності (глобальні, регіональні, локальні, короткострокові, довгострокові цілі тощо).
Після заповнення матричного класифікатора здійснюється квантифікація інформаційного масиву й математична обробка результатів. Ці результати узагальнюються й оцінюються з точки зору прогностичної спрямованості. Наприклад, якщо у виступі політичного діяча більшість смислових одиниць стосується проблематики глобального співробітництва, то цілком імовірно, що найближчим часом його головні зусилля, як і зусилля його оточення, будуть спрямовані на запитання комплексної й універсальної взаємодії на світовій арені.
При формулюванні аналітичних висновків може мати місце комбінація із традиційними методами дослідження. Додаткові можливості застосування контент-аналізу відкриває використання лінгвістичних і психолінгвістичних методів. Таким чином, методика контент-аналізу дозволяє розширити уявлення про реальні політичні процеси. Вибір кількісного або якісно-кількісного варіанта її застосування залежить від характеру конкретного проекту й кваліфікації дослідника (дослідників).