Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

Укладачі: доц. Бєлоусова Н.Б.

доц. Панченко Ж.О.

асист. Піпченко Н.О.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

для студентів спеціальності 7.030404, 8.030404

«Міжнародна інформація»

Затверджено

на засіданні кафедри

міжнародної інформації

Протокол № 4/2011.1

від «27» квітня 2011 року

Завідувач кафедри

__________________ Рижков М.М.

Директор інституту

________________ Копійка В.В.

Київ – 2011

Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань з дисципліни «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин».

Укладачі: к.політ.н., к.ф.-м.н. доцент Бєлоусова Наталія Борисівна

к.політ.н., доцент Панченко Жанна Олегівна

к.політ.н., асистент Піпченко Наталія Олександрівна

Лектор: к.політ.н., к.ф-м.н., доц. Бєлоусова Н.Б.

Викладачі: к.політ.н., доц. Панченко Ж.О.,

к.політ.н., асист. Піпченко Н.О.,

асист. Мельничук Н.Б.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2011 р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

ПЕредмова

Нормативна навчальна дисципліна «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» зі спеціальності 8.030404 і викладається в IX семестрі в обсязі 144 годин (6 залікових кредити за Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS)), з них 38 годин лекцій, 30 годин лабораторних занять і 76 години самостійної роботи, з яких 90 годин відводиться на виконання індивідуальних завдань, форма підсумкового контролю – іспит.

Метою та завданням навчальної дисципліни «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин» є забезпечення майбутніх аналітиків-міжнародників знаннями та уміннями формалізації задач політичного, соціального та економічного характеру у сфері міжнародних відносин, побудови моделей, вибору методів та алгоритмів їх розв'язання, використання персональних комп’ютерів для моделювання та прогнозування подій у міжнародних відносинах.

Предмет навчальної дисципліни «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин» включає процеси відбору, обробки, аналізу інформації про політичні події в Україні та в світі, моделювання та прогнозування розвитку взаємин держав на міжнародній арені.

Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати:

• основні фактори та показники, що характеризують стан розвитку держави та її положення на міжнародній арені;

• принципи та функції моделювання міжнародних відносин;

• основні підходи до моделювання міжнародних відносин;

• основні типи моделей, що використовують для моделювання та прогнозування міжнародних відносин;

• основні методи аналізу факторів та їх впливу на цільові функції: кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз;

• детерміновані та статистичні методи інтерполяції та екстраполяції;

• моделі соціального, економічного та політичного розвитку держав та їх взаємодії на світовій арені.

Студент повинен вміти:

• формалізувати задачі політичного, соціального та економічного характеру у сфері зовнішніх відносин;

• будувати структурні, функціональні, аналітичні моделі досліджуваної ситуації;

• будувати моделі планування експерименту;

• досліджувати конфліктні ситуації та визначати оптимальні шляхи розв’язання конфліктів;

• формувати прогнози розвитку досліджуваних факторів та визначати їх надійність та достовірність;

• застосовувати загальні моделі міжнародних відносин до конкретної досліджуваної ситуації.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин» базується на дисциплінах «Математичні основи інформаційних технологій», «Інформатика», «Системний аналіз міжнародних відносин», «Теорія прийняття рішень в міжнародних відносинах», «Інформаційні технології в прогнозно-аналітичній діяльності».

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Моделювання та прогнозування міжнародних відносин» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

• поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, к₁=к₂ =0,3):

  • усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на практичному занятті):

5 балів –студент демонструє, що він оволодів основними та додатковими джерелами інформації, може застосовувати отримані знання;

4 бали – студент демонструє, що він оволодів основними та додатковими джерелами інформації, може застосовувати отримані знання при незначній кількості помилок;

3 бали – студент демонструє, що він оволодів основними джерелами інформації, може застосовувати отримані знання при незначній кількості помилок;

2 бали – студент демонструє, що він оволодів конспектом лекцій, може застосовувати отримані знання при значній кількості помилок;

1 бал – студент показує, що він оволодів матеріалом лекцій, але не може застосовувати знання, робить значну кількість помилок;

0 балів – студент показує, що він не оволодів матеріалом лекцій, не може застосовувати знання, робить значну кількість помилок;

• виконання домашніх індивідуальних завдань – до 40 балів за перший змістовний модуль та до 30 балів за другий змістовний модуль (до 10 балів за кожне індивідуальне завдання);

10 балів – студент виконав завдання без помилок, відповів на всі поставлені питання;

9 балів – студент виконав завдання без помилок, не відповів на одне поставлене питання;

8 балів – студент виконав завдання з незначною кількістю помилок, відповів на всі поставлені питання;

7 балів – студент виконав завдання з незначною кількістю помилок, не відповів на декілька поставлених питань;

6 балів – студент виконав завдання зі значною кількістю помилок, не відповів на більшість поставлених питань;

5 балів – студент здав оформлений звіт з лабораторної роботи і не відповів на жодне з поставлених питань).

• виконання завдань проміжного залікового модуля – до 40 балів за перший змістовний модуль та до 50 балів за другий змістовний модуль (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістового модуля:

• підсумковий контроль (КПМ, к₃=1):

  • до 40 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

За результатами студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів та оцінки за іспит за наступною формулою.

	Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )	Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )	Іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%)	30% k1=0,3	30% k2=0,3	40% kісп=1	100%
Максимальна оцінка в балах	100	100	40	100

Розрахунок підсумкової оцінки (зваженої):

ПО= ЗМ₁× k₁+ ЗМ₂ × k₂ + КПМ × k_ісп .

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».