
- •1. Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття «розміщення продуктивних сил».
- •3. Основні наукові засади, теорії та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс.
- •6. Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та територіальної комплексності продуктивних сил.
- •8. Закономірності територіальної концентрації продуктивних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Сутність принципів раціональності та оптимальності розміщення продуктивних сил.
- •10. Сутність принципів комплексності, збалансованості та пропорційності в розміщенні продуктивних сил.
- •11. Принципи розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва
- •12. Принципи урахування міжнародного тпп та збереження екологічної рівноваги.
- •13. Принцип обмеженого централізму.
- •14.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •15. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •16.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •17. Сутність коефіцієнтів загального рівня спеціалізації та міжрайонної товарності.
- •1) Загальний рівень спеціалізації регіону:
- •20. Основні види евц та їх представленість в Україні.
- •21.Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •22. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •23.Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •24. Сутність поняття факторів рпс.
- •25.Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробництва.
- •26.Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •27.Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •28.Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •29.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •30.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •31.Екологічний фактор та зміни його значення з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •32.Вільні економічні зони у світі та проблеми їх створення в Україні.
- •33. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України.
- •34.Економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •35. Сучасна мережа економічних районів України та принципи їх виділення.
- •36. Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку
- •37.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •38.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •39.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •40.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •41.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •42.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •43.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •44.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •45.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району.
20. Основні види евц та їх представленість в Україні.
Сучасні системи ЕВЦ вкл. такі цикли:
1) пірометалургійний цикл чорних металів характерний для районів, що мають значні ресурси залізних руд і коксівного вугілля(основні райони: Донбас, Придніпров’я). Цикл включає видобуток та збагачення сировини й палива, металургійний переділ (чавун-сталь-прокат), коксівання вугілля з одержанням бензолу, утилізацію коксового газу для виробництва аміаку та ацетилену та ін.
2) пірометалургійний цикл кольорових металів (Казахстан (Східно-Казахстанська обл.), Росія (Урал, Східний Сибір), США (басейн р.Колумбія, штат Арізона)
3)хіміко-металургійний цикл рідких металів (видобуток титану й магнію в Червоноперекопську й Вірменську в Криму)
4) нафтоенергохімічний цикл характерний для р-нів, що мають нафту та супутні гази (Передкарпаття, Закарпаття, Західний Сибір, Поволжя та ін.)
5) газоенергохімічний цикл (Зх.Сибір, Поволжя, Луїзіана, Придніпров’я, Перед-карпаття, країни Перської затоки) збігається з нафтохімічним циклом.
6) вуглеенергохімічний цикл для України один з найхарактерніший (Донбас, Кузбас,Пн. Казахстан)
7) сланцеенергохімічний цикл хар. для Естонії, Росії, США, Китаю та України, де є значні поклади сланців
8) гірничо-хімічний цикл формується у р-нах, що мають поклади мінеральної сировини для хімічної сировини, зокрема кухонної та калійної солі (Україна ( Донбас, прикарпаття), Росія (Солікамськ, Березніки),Білорусь (Солігорськ),ФРН (Саксонія),Канада (Саскачеван)
9) лісоенергохімічний цикл (Сибір, Далекий Схід, Фінляндія, Швейцарія, Центральноукраїнський та Західноукраїнський р-ни в Україні)
10)теплоенергопромисловий цикл хар для регіонів, де є дешеве паливо – відкритий видобуток кам’яного та бурого вугілля(Кузбас, Екібастуз)
11)атоменергопромисловий цикл (Запорізька АЕС,Білібінська АЕС)
12) гідроенергопромисловий цикл (Дніпровський каскад, каскад на р. Колумбія
13) машинобудівний цикл хар для добре освоєних регіонів, що мають кваліфіковану робочу силу (Донбас, Придніпров’я)
14) текстильно-промисловий цикл орієнтований на споживача, але іноді розташовується в р-нах вирощування сировини (льон, шовкові кокони) - Середня Азія
15) рибопромисловий цикл (Примор’я, Україна – Іллічівськ, Севастополь, Керч
16) індустріально-аграрний цикл становить ядро АПК
17) гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл хар для р-нів зрошуваного землеробства(Україна – Причорномор’я, Приазо-в’я, Північнокримська зрошувальна система, зона Кара-Кумського каналу)
18) індустріально-будівельний цикл має підпорядкований характер.
21.Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
ТВК – це економічне (взаємозумовлене) сполучення підприємств в одному промисловому комплексі або в цілому р-ні, що забезпечує певний економічний ефект за рахунок вдалого добору підприємств, згідно з природними та економічними умовами, з його транспортним та економіко-географічним розташуванням.
Основні типи ТВК в залежності від ролі різних ЕВЦ:
1. ТВК переробної промисловості з переважанням машинобудівного та текстильно-промислового ЕВЦ.
2. ТВК гірничо-металургійної промисловості, що спирається на 3 ЕВЦ ( 1,2,3)
3. ТВК енергетичної промисловості з провідними паливно-енергопромисловими ЕВЦ ( 6, 7, 10,11,12)
4. ТВК хімічної промисловості ( 4,5,8)
5. ТВК промисловості, що виробляє біологічну сировину. Базується на 4 ЕВЦ(9, 15, 16, 17)
Економічна сутність ТВК виявляється в тому, що його н/г ефективність вища за сумарну ефективність складових, які функціонували б ізольовано.
Типи ТВК (Рудашевський) залежно від набору функцій:
1. Монопродуктивні, що орієнтується на випуск 1 кінцевого виробу створеного в різних р-нах.
2. Субпродуктові, виробництво головної продукції супроводжується виробництвом супутної.
3. Поліпродуктові, що виробляють декілька самостійних видів продукції.
Основні ТВК України: Донецький, Придніпровський, Харківський, Волинський, Прикарпатський, Кримський, Україно-Чорноморський, Азовський.