
- •Онтологічний статус навчальної дисципліни «основи регіональної політики»
- •Мета, завдання та структура курсу
- •Проблема диференціації рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України
- •Сутність регіональної політики. Основні поняття, пов’язані з регіональною політикою
- •Європейський досвід регіональної політики
- •Національний досвід у здійсненні регіональній політиці
- •Теоретичні засади регіональної політики
- •Науково-методологічні підходи до регіональної політики
- •Організаційно-економічний механізм регіональної політики
- •Концепція регіональної політики
- •Регіональна економічна політика України
- •Державна регіональна соціальна політика
- •Регіональна екологічна політика України
- •Розвиток транскордонного співробітництва як напряму регіональної політики
Концепція регіональної політики
Цілі і завдання державної регіональної політики на сучасному етапі
Ієрархія регіональної політики
Етапність здійснення регіональної політики
Класифікація регіональної політики
Цілі і завдання державної регіональної політики на сучасному етапі
Мета регіональної політики, відповідно до Стратегії регіонального розвитку України, полягає у створенні умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.
Стратегія регіонального розвитку України була затверджена в 2006 р. і розрахована на період до 2015 р. Загалом же, мета регіональної політики визначає загальні економічні та соціальні орієнтири, а конкретніше вони уточнюються в цілях регіональної політики, які класифікуються:
за змістом: економічні, соціальні, екологічні;
за часом: довгострокові, середньострокові, короткострокові;
за рівнем: загальнодержавні, цілі розвитку областей, районів, міст, сіл та селищ.
Цілі та завдання регіональної політики для кожної країни є різними через різні прояви регіональних диспропорцій та можливості проведення масштабної регіональної політики. Однак, існують загальні (генералізовані) цілі регіональної політики, які характерні для будь-якої країни і, як правило, залишаються незмінними в системі цілей:
створення і зміцнення єдиного економічного простору в державі і забезпечення економічних, соціальних, правових і організаційних основ державності;
відносне вирівнювання умов соціально-економічного розвитку регіонів;
пріоритетний розвиток регіонів, що мають стратегічне значення для держави (столиця, території, які зазнали екологічних катастроф, прикордонні території тощо);
максимальне врахування природних особливостей регіонів;
запобігання забрудненню довкілля та екологізація економічної діяльності.
Для України визначено наступні стратегічні пріоритети державної регіональної політики:
запровадження більш глибокого вивчення та оцінки внутрішнього потенціалу регіонів;
здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів;
поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян;
стимулювання розвитку підприємництва;
зміцнення економічної інтеграції регіонів;
забезпечення здатності територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення;
вдосконалення фінансових міжбюджетних відносин;
досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізація та покращення демографічної ситуації;
вдосконалення державної системи охорони довкілля та природокористування;
налагодження міжнародного співробітництва у сфері регіональної політики.
Ієрархія регіональної політики
Суб’єктами регіональної політики виступають і органи центральної влади, і органи місцевого самоврядування. Тому прийнято розділяти регіональну політику державного рівня і регіональну політику на місцях.
Макрорівень (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України):
Кабінет Міністрів України:
відповідає за розробку та виконання основних програмних та прогнозних документів загальнодержавного рівня, головним серед яких є Стратегія регіонального розвитку України (затверджується як сама Стратегія, так і щорічний план заходів до неї) – великий документ, в якому уточнюється мета, формулюються пріоритетні напрями, завдання та інструменти;
визначає етапи досягнення цілей регіональної політики;
розробляє та укладає угоди щодо регіонального розвитку;
затверджує перелік програм і заходів, що фінансуються з державного фонду регіонального розвитку, а саме, інвестиційних програм та проектів;
створює та організовує роботу координаційної міжвідомчої комісії з питань регіонального розвитку;
затверджує порядок і проводить моніторинг реалізації державної регіональної політики;
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
здійснює безпосередню підготовку всіх документів, що стосуються регіональної політики;
забезпечує координацію роботи між Кабінетом Міністрів України, різними міністерствами та відомствами і органами державного управління.
Мезорівень (на ньому забезпечується виконання рішень, прийнятих на загальнонаціональному рівні, та використання можливостей щодо проведення регіональної політики відповідно до діючого законодавства):
ради (рада Автономної Республіки Крим, обласні та Київська і Севастопольська міські ради):
погоджують проект Стратегії регіонального розвитку України;
затверджують регіональні стратегії розвитку та плани їх реалізації;
затверджують інвестиційні програми розвитку регіону, а також ініціюють та схвалюють в установленому порядку угоди щодо регіонального розвитку;
адміністрації (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та міські державні адміністрації):
забезпечують реалізацію державної регіональної політики в регіоні;
погоджують проект Стратегії регіонального розвитку України;
забезпечують розробку проекту регіональної стратегії розвитку та інших прогнозних та програмних документів;
готують пропозиції щодо програм та інвестиційних проектів, а також готують угоди регіонального розвитку.
На локальному рівні задіяні районні, міські, сільські та селищні ради. Їх повноваження в плані регіональної політики є незначними, оскільки вони зосереджуються на ініціюванні власної діяльності – надають пропозиції до обласних рад щодо врахування інтересів територіальних громад при розробці проекту Стратегії регіонального розвитку та плану її реалізації, а також при розробці регіональних стратегій розвитку та інвестиційних проектів і програм.
Етапність здійснення регіональної політики
Розподіл цілей на коротко-, середньо- і довгострокові передбачає розробку певних етапів регіональної політики. Відповідні етапи визначені у Стратегії регіонального розвитку України. Зараз в ній передбачено два основі етапи регіональної політики:
2006-2008 рр. – передбачав формування нового механізму регіональної політики, який повинен був спиратись на стратегії регіонального розвитку, моніторинг регіонального розвитку, механізм укладання угод регіонального розвитку, адміністративно-територіальну реформу, а також податкову та бюджетну реформи.
2009-2015 рр.:
проведення адміністративно-територіальної реформи, передача органам місцевого самоврядування повноважень і покладення на них відповідальності за надання соціальних послуг;
реалізація стратегії розвитку регіонів;
виконання програм подолання депресивності;
укладання угод щодо регіонального розвитку.
Класифікація регіональної політики
Класифікацію регіональної політики можна проводити за різними ознаками:
за видами:
економічна:
за галузями і видами діяльності:
промислова регіональна політика;
агропромислова регіональна політика;
регіональна політика розвитку підприємництва;
науково-технічна регіональна політика;
за об’єктами:
регіональна політика щодо розвитку депресивних територій;
регіональна політика, спрямована на транскордонне співробітництво (прикордонні території);
регіональна політика з розвитку сільських територій;
екістична регіональна політика;
за механізмами:
бюджетна;
податкова;
кредитна;
цінова;
структурна;
інвестиційна;
інституційна;
соціальна:
демографічна;
з надання житлових і побутових послуг;
освітня;
культурна;
етнічна;
рекреаційна;
зайнятості;
екологічна:
ресурсна;
із забезпечення безпеки життєдіяльності населення;
природно-техногенна.
за суб’єктною ознакою:
державна регіональна політика, яка проводиться центральними органами влади;
субнаціональна регіональна політика, яка проводиться регіональними та місцевими органами;
наднаціональна (міждержавна) регіональна політика;
регіональна політика, яка проводиться підприємствами, союзами, асоціаціями тощо;
за цілями:
політика вирівнювання;
раціоналізації використання ресурсів;
міжрайонного співробітництва;
за механізмом, який застосовується:
автоматична (за формулою);
проблемна (за спеціальними програмами);
цільова.