Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
регіональна політика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
103.62 Кб
Скачать

Концепція регіональної політики

  1. Цілі і завдання державної регіональної політики на сучасному етапі

  2. Ієрархія регіональної політики

  3. Етапність здійснення регіональної політики

  4. Класифікація регіональної політики

  1. Цілі і завдання державної регіональної політики на сучасному етапі

Мета регіональної політики, відповідно до Стратегії регіонального розвитку України, полягає у створенні умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.

Стратегія регіонального розвитку України була затверджена в 2006 р. і розрахована на період до 2015 р. Загалом же, мета регіональної політики визначає загальні економічні та соціальні орієнтири, а конкретніше вони уточнюються в цілях регіональної політики, які класифікуються:

  • за змістом: економічні, соціальні, екологічні;

  • за часом: довгострокові, середньострокові, короткострокові;

  • за рівнем: загальнодержавні, цілі розвитку областей, районів, міст, сіл та селищ.

Цілі та завдання регіональної політики для кожної країни є різними через різні прояви регіональних диспропорцій та можливості проведення масштабної регіональної політики. Однак, існують загальні (генералізовані) цілі регіональної політики, які характерні для будь-якої країни і, як правило, залишаються незмінними в системі цілей:

  • створення і зміцнення єдиного економічного простору в державі і забезпечення економічних, соціальних, правових і організаційних основ державності;

  • відносне вирівнювання умов соціально-економічного розвитку регіонів;

  • пріоритетний розвиток регіонів, що мають стратегічне значення для держави (столиця, території, які зазнали екологічних катастроф, прикордонні території тощо);

  • максимальне врахування природних особливостей регіонів;

  • запобігання забрудненню довкілля та екологізація економічної діяльності.

Для України визначено наступні стратегічні пріоритети державної регіональної політики:

  • запровадження більш глибокого вивчення та оцінки внутрішнього потенціалу регіонів;

  • здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів;

  • поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян;

  • стимулювання розвитку підприємництва;

  • зміцнення економічної інтеграції регіонів;

  • забезпечення здатності територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення;

  • вдосконалення фінансових міжбюджетних відносин;

  • досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізація та покращення демографічної ситуації;

  • вдосконалення державної системи охорони довкілля та природокористування;

  • налагодження міжнародного співробітництва у сфері регіональної політики.

  1. Ієрархія регіональної політики

Суб’єктами регіональної політики виступають і органи центральної влади, і органи місцевого самоврядування. Тому прийнято розділяти регіональну політику державного рівня і регіональну політику на місцях.

Макрорівень (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України):

  • Кабінет Міністрів України:

    • відповідає за розробку та виконання основних програмних та прогнозних документів загальнодержавного рівня, головним серед яких є Стратегія регіонального розвитку України (затверджується як сама Стратегія, так і щорічний план заходів до неї) – великий документ, в якому уточнюється мета, формулюються пріоритетні напрями, завдання та інструменти;

    • визначає етапи досягнення цілей регіональної політики;

    • розробляє та укладає угоди щодо регіонального розвитку;

    • затверджує перелік програм і заходів, що фінансуються з державного фонду регіонального розвитку, а саме, інвестиційних програм та проектів;

    • створює та організовує роботу координаційної міжвідомчої комісії з питань регіонального розвитку;

    • затверджує порядок і проводить моніторинг реалізації державної регіональної політики;

  • Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

    • здійснює безпосередню підготовку всіх документів, що стосуються регіональної політики;

    • забезпечує координацію роботи між Кабінетом Міністрів України, різними міністерствами та відомствами і органами державного управління.

Мезорівень (на ньому забезпечується виконання рішень, прийнятих на загальнонаціональному рівні, та використання можливостей щодо проведення регіональної політики відповідно до діючого законодавства):

  • ради (рада Автономної Республіки Крим, обласні та Київська і Севастопольська міські ради):

    • погоджують проект Стратегії регіонального розвитку України;

    • затверджують регіональні стратегії розвитку та плани їх реалізації;

    • затверджують інвестиційні програми розвитку регіону, а також ініціюють та схвалюють в установленому порядку угоди щодо регіонального розвитку;

  • адміністрації (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та міські державні адміністрації):

    • забезпечують реалізацію державної регіональної політики в регіоні;

    • погоджують проект Стратегії регіонального розвитку України;

    • забезпечують розробку проекту регіональної стратегії розвитку та інших прогнозних та програмних документів;

    • готують пропозиції щодо програм та інвестиційних проектів, а також готують угоди регіонального розвитку.

На локальному рівні задіяні районні, міські, сільські та селищні ради. Їх повноваження в плані регіональної політики є незначними, оскільки вони зосереджуються на ініціюванні власної діяльності – надають пропозиції до обласних рад щодо врахування інтересів територіальних громад при розробці проекту Стратегії регіонального розвитку та плану її реалізації, а також при розробці регіональних стратегій розвитку та інвестиційних проектів і програм.

  1. Етапність здійснення регіональної політики

Розподіл цілей на коротко-, середньо- і довгострокові передбачає розробку певних етапів регіональної політики. Відповідні етапи визначені у Стратегії регіонального розвитку України. Зараз в ній передбачено два основі етапи регіональної політики:

  • 2006-2008 рр. – передбачав формування нового механізму регіональної політики, який повинен був спиратись на стратегії регіонального розвитку, моніторинг регіонального розвитку, механізм укладання угод регіонального розвитку, адміністративно-територіальну реформу, а також податкову та бюджетну реформи.

  • 2009-2015 рр.:

    • проведення адміністративно-територіальної реформи, передача органам місцевого самоврядування повноважень і покладення на них відповідальності за надання соціальних послуг;

    • реалізація стратегії розвитку регіонів;

    • виконання програм подолання депресивності;

    • укладання угод щодо регіонального розвитку.

  1. Класифікація регіональної політики

Класифікацію регіональної політики можна проводити за різними ознаками:

  • за видами:

    • економічна:

      • за галузями і видами діяльності:

        • промислова регіональна політика;

        • агропромислова регіональна політика;

        • регіональна політика розвитку підприємництва;

        • науково-технічна регіональна політика;

      • за об’єктами:

        • регіональна політика щодо розвитку депресивних територій;

        • регіональна політика, спрямована на транскордонне співробітництво (прикордонні території);

        • регіональна політика з розвитку сільських територій;

        • екістична регіональна політика;

      • за механізмами:

        • бюджетна;

        • податкова;

        • кредитна;

        • цінова;

        • структурна;

        • інвестиційна;

        • інституційна;

    • соціальна:

      • демографічна;

      • з надання житлових і побутових послуг;

      • освітня;

      • культурна;

      • етнічна;

      • рекреаційна;

      • зайнятості;

    • екологічна:

      • ресурсна;

      • із забезпечення безпеки життєдіяльності населення;

      • природно-техногенна.

  • за суб’єктною ознакою:

    • державна регіональна політика, яка проводиться центральними органами влади;

    • субнаціональна регіональна політика, яка проводиться регіональними та місцевими органами;

    • наднаціональна (міждержавна) регіональна політика;

    • регіональна політика, яка проводиться підприємствами, союзами, асоціаціями тощо;

  • за цілями:

    • політика вирівнювання;

    • раціоналізації використання ресурсів;

    • міжрайонного співробітництва;

  • за механізмом, який застосовується:

    • автоматична (за формулою);

    • проблемна (за спеціальними програмами);

    • цільова.