Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ оригінал.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.66 Mб
Скачать

Облік доходів банку за кредитними операціями на прикладі пат кб «Приватбанк»

Назва рахунків та зміст операцій

Сума

Дт

Кт

1.

Нараховані проценти за перший звітній період:

Нараховані доходи за короткострокові кредити СГД за внутрішніми торгівельними операціями 2048

Процентні доходи за кредитами СГД за внутрішніми торгівельними операціями 6024

Х

Х

2.

Проценти виплачуються позичальником. Сума списується з поточного рахунку позичальника:

Поточні рахунки СГД 2600

Нараховані доходи 2048

Х

Х

3.

Нараховані проценти за другий звітній період:

Нараховані доходи 2048

Процентні доходи 6024

Х

Х

Процентами або прирівняними до них доходами ; називається будь-яка винагорода за надання коштів та зобов'язання їх надати, а також за прийняття кредит­ного ризику контрагента, і яка розраховується пропор­ційно часу та сумі коштів, які є об'єктами кредитної операції [64, с.215].

До процентних доходів відносять проценти за користування банківськими кредитами, проценти за придбаними борговими цінними паперами і прирівняні до процентів комісії (які обраховуються так само, як проценти, тобто пропорційно терміну і сумі активу). Комісійні доходи, подібні за до процентних, підлягають щомісячному відображенню в банківському обліку, незалежно від періодичності розрахунків за ними, зазначеної в угоді з контрагентом.

Розглянемо на прикладах облік операцій з нарахування і стягнення процентів за банківським кредитом та розміщеним в іншому банку міжбанківським депозитом [46, с.365].

Фактори, що впливають на рівень позикового процента, це: середній рівень оплати за залучені ресурси (депозитний процент); витрати банку; об'єкт кредитування; платоспроможність клієнта; характер клієнта; ступінь ризику; рівень ставки податку на прибуток банку; стан попиту на кредит і термін його надання; можливість додаткового залучення кредитних ресурсів; рівень інфляції та ін. [65, с.305].

Види процентних ставок за кредит такі:

  • фіксовані - виплати за процентами незмінні протягом усього терміну кредиту;

  • плаваючі - ставки за процент коливаються залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитного процента, попиту та пропозиції на кредитні ресурси і т. д.;

  • базові - середня ставка [64, с.209].

Маржа - це частка прибутку в ціні одиниці активів, або різниця ціни розміщення коштів і витрат на їх залу­чення [93, с.95-115].

  1. Процентна маржа (процентний прибуток) банку визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами.

  2. Непроцентна маржа (непроцентний прибуток) банку обчис­люється як різниця між непроцентними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, штрафи отримані і т. ін.) і не­процентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати і т. ін.). Показник непроцентної маржі часто буває від'ємним, оскільки непроцентні витрати, як правило, перевищують непроцентні доходи [40, с.116-157].

Доходи банку від депозитної діяльності обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами балансових рахунків: № 600; № 601; № 609; № 610; № 611 (Додаток Д)[68, с.157].

Процентні доходи та прирівняні до них комісійні за кредитами повинні нараховуватися на кожну звітну дату, але не рідше ніж один раз на місяць. Нараховані доходи обліковуються на відповідних рахунках групи, в якій обліковується номінал кредиту.

Банк може нараховувати процентні доходи, використовуючи один з двох методів:

  • метод простої процентної ставки, згідно з яким сума всіх майбутніх доходів лінійно розподіляється протягом періоду дії кредитної угоди;

  • метод фактичної процентної ставки, згідно з яким береться до уваги фактор часу, в результаті чого абсолютна сума доходу, що нараховується у ближчий період, менша за абсолютну суму доходу, що нараховується в пізніший період.

Як правило, банк отримує доходи за кредитами з поточного рахунку одержувача кредиту або через коррахунок. Існують деякі особливі випадки:

  • Отримання процентів за овердрафтом. Як правило, проценти вираховуються методом процентного числа і капіталізуються, тобто сума процентів збільшує загальну суму боргу одержувача кредиту.

  • Отримання процентів за операціями врахування векселів та факторингу. Як правило, проценти за цими операціями платяться авансом при ви­дачі кредиту. Вони також можуть бути списані з поточного рахунку позичальника будь-якого дня, визначеного угодою з клієнтом.

  • Отримання процентів за кредитами з поступо­вим погашенням номіналу. За такими угодами (наприклад, фінансовий лізинг) позичальник періодично виплачує деяку суму, яка включає погашення номіналу і проценти. Банк несе ри­зик несвоєчасної сплати або неодержання про­центних доходів за кредитами. У такому разі процентні доходи вважаються простроченими або (за рішенням банку) сумнівними [640, с.210].

Наприклад, нарахування процентних доходів здійснюється за кредитом групи 206 «Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктами господарювання». Цій процедурі відповідає бухгал­терський запис:

Дебет рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єк­там господарювання»;

Кредит рахунка 6026 АП «Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єк­там господарювання» [60, с.56-72].

У разі непогашення заборгованості за нарахованими дохо­дами у терміни, визначені угодами, наступного банківського ро­бочого дня така заборгованість починає обліковуватися як про­строчені нараховані доходи:

Дебет рахунка 2069 А «Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»

Кредит рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єк­там господарювання» [60, с.66].

У разі визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною щодо погашення (як правило, несплата перевищує 30 календарних днів), вона починається обліковуватися на рахунках обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами, а саме: 1780 А «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»; 2480 А «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»; 3589 А «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами».

Отже, облік нарахованих та прострочених нарахованих дохо­дів ведеться у розрізі активів. На момент визнання заборгованості сумнівною втрачається сенс такого обліку. Тому сумнівна забор­гованість обліковується тільки за укрупненими групами операцій (міжбанківські, операції з клієнтами, інші операції).

Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нара­хованими доходами сумнівною та безнадійною визначаються об­ліковою політикою банку відповідно до нормативно-правових актів НБУ, складених з урахуванням вимог законодавства України (Таблиця 2.2) [60, с.56-72].

Таблиця 2.2