Висновки до розділу і
У цьому розділі була розглянута теоретична база обраної теми. Спираючись на наукові та офіційні джерела обґрунтована роль і місце доходів у діяльності установи банку. Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок - і прибутковості банку, що є одним із основних джерел поповнення власного капіталу.
Таким чином, доходи банку є збільшенням економічних вигод по сукупності господарських операцій, крім операцій з реалізації додатково кількості акцій, які призводять до збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми його зобов’язань або зменшення суми зобов’язань банківської установи без відповідного зменшення суми його активів.
Слід зазначити, що дохід банку залежить від норми прибутку за кредитними та інвестиційними операціями, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від обсягу і структури активів.
У розділі І подана характеристика рахунків, що використовуються для відображення в обліку доходів і показано, як фінансовий результат впливає на розмір капіталу банку.
Бухгалтерський облік доходів базується на принципах нарахування і відповідності.
Принцип нарахування: статті доходів і витрат враховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг.
Принцип відповідності: витрати та доходи, пов'язані з цими витратами, мають визначатися у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.
Система управління доходами банку включає в себе планування доходів банку, контроль за виконанням планів та аналіз доходів банку.
Планування доходів банку базується на використанні трьох основних систем: стратегічне планування доходів банку, поточне та оперативне планування доходів банку.
В процесі поточної діяльності може виникати розходження між запланованими та фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень та відповідного реагування на них здійснюється контроль за виконанням фінансових планів та бюджетів.
Розділ іі організація обліку і аналізу доходів комерційних банків
2.1 Облік доходів від кредитних та розрахункових операцій
Організація обліку і контролю кредитних операцій забезпечує розроблення єдиних правил, методик та процедур обліку і контролю кредитних операцій, які забезпечують виявлення, вимірювання, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про операції зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам.
Для організації процесу кредитування банком розробляється внутрішньобанківський нормативний документ, який регламентує порядок розгляду документів позичальника, функції структурних підрозділів (кредитного, юридичного, та контролю кредитних операцій), які беруть участь у процесі кредитування, порядок організації роботи з простроченими кредитами та особливості надання окремих видів кредитів. Організація процесу кредитування нижче показана схематично (Рис. 2.1) [68, с.134-135].
Рис. 2.1. Структура процесу кредитування [68, с.135]
У світовій практиці спостерігається як постійне зростання банківських активів, так і рівня дохідності за ними. І хоча збільшується частка доходів, отриманих у вигляді комісійної винагороди від надання банківських послуг, проценти, отримані від кредитних операцій банку, становлять основну частку банківських доходів. Це спостерігається і в Україні. При цьому внаслідок слабкого розвитку ринку банківських послуг основна маса банківських доходів одержується у вигляді процентів за користування кредитними коштами, що були надані банком платоспроможним клієнтам. Доходи від кредитування складаються з процентів за банківськими позиками, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик [75, с.402].
Визнані банком доходи відображаються в обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності. Конкретизацію механізмів зазначених принципів банк визначає обліковою політикою.
З огляду на принцип нарахування у системі бухгалтерського обліку нараховані доходи (витрати) відображаються один раз на місяць (якщо програмний продукт дозволяє, то ця операція фіксується щоденно).
За процедурою відображення записів за рахунками рахунки нарахованих доходів - активні і містять інформацію щодо сум доходів, які банк повинен отримати за настання термінів сплати. Відповідно рахунки нарахованих витрат - пасивні й узагальнюють інформацію щодо сум, які підлягають сплаті. Економічний зміст принципу нарахування полягає в тому, що доходи і витрати банку в обліку фіксуються за фактом заробляння доходу чи виникнення зобов'язання, а не за фактом отримання чи сплати грошових коштів.
Рахунки нарахованих доходів (дебет рахунків) кореспондують з рахунками класу 6 «Доходи» (кредит рахунків), а рахунки нарахованих витрат (кредит рахунків) — з рахунками класу 7 «Витрати» (дебет рахунків). Це означає, що у класі 6 «Доходи» обліковуються як реально отримані доходи, так і суми нараховані, які підлягають отриманню відповідно до строків, передбачених угодами [60, с.56-72].
Нараховані та отримані процентні доходи за кредитами обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами: № 600; № 601; № 602; № 603; № 604 (Додаток Д) [68, с.139-140].
З іншого боку, обсяг витрат банків, формують суми фактично сплачених витрат, понесених витрат та суми нарахованих витрат, що підлягають сплаті з огляду на зобов'язання банку. Облік операцій за принципом нарахування здійснюється в межах дії принципу обережності. Мета застосування цього принципу - недопущення переоцінки активів чи доходів, з одного боку, і недопущення фактів переоцінки видатків чи пасивів - з іншого [60, с. 65].
Кредитні операції є одним із джерел доходів комерційних банків. Доходи від цих операцій надходять у вигляді процентів. Базою для процентної політики банків є грошово-кредитна політика держави та вплив на рівень ринкової процента з боку центрального банку, який використовує для цього директивні і не директивні методи [64, с.209].
Директивні:
обмеження верхнього рівня ставок;
обмеження різниці між процентами.
Не директивні:
рівень резервних вимог НБУ;
обсяг, умови та ціна кредитів, що надаються комерційним банкам;
нормативи ліквідності банків;
система оподаткування прибутку банків (Таблиця 2.1) [65, с.298].
Таблиця 2.1