1.3 Нормативне регулювання обліку і аналізу доходів банку

Значення доходів як економічної категорії сьогодні ста­ло багатоаспектним та багатогранним. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ). Цей правовий в обліку акт визначає основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, мету обліку; методологію організації бухгалтерського обліку на підприємстві і загальні вимоги до фінансової звітності; контроль за додержанням зако­нодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Основна ідея моделі — забезпечення потреби в міжнародній узгодженості інтересів міжнародних транснаціональних корпорацій та іноземних учасників міжнародних валютних ринків.

Ця модель ще не набула широкого застосування тільки незначна кількість великих корпорацій може стверджувати, що їхня фінансова звітність відповідає міжнародним бухгалтерським стандартам.

Загальні принципи ведення бух обліку за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку — це принципи та правила, якими повинні користуватись компанії відповідної країни при підготовці фінансових звітів.

Суть ЗПБО полягає в тому, що вони переважно базуються на Міжнародних Стандартах Бухгалтерського Обліку, які розробляються та вдосконалюються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Стандарти, які розробляються цим комітетом, за своєю суттю, визначають ідеологію західного бух обліку. Разом з тим сьогодні ще рано говорити про те, що МСБО повністю відображають всі економічні особливості та риси країн — членів Комітету. Комітет як раз і створювався з метою розробки уніфікованої системи бухгалтерського обліку, яка б сприймалась більшістю розвинутих країн.

У багатьох розвинутих країн сьогодні більше спільних рис, ніж розбіжностей. Американська система бухгалтерського обліку дуже подібна до англійської. В силу історичних причин Європейська бухгалтерська система також поступово уніфікується, незважаючи на велику кількість країн.

ЗПБО є поєднанням міжнародних стандартів бух обліку з особливостями та традиціями бух обліку окремої країни. Найбільш досконалими сьогодні можна визнати американські ЗПБО. Правила бухгалтерського обліку розробляються різними органами в цій країні, проте всі вони базуються на загальновизнаних принципах, що надають можливість уникати суперечності та протидії.

Інтеграційні процеси в Європі та інших частинах світу призводять до поступової уніфікації документообігу в цих країнах, у тому числі фінансового. Сьогодні завдяки спільним зусиллям розвинутих країн поступово створюється уніфікована система бух обліку. Тому можна передбачити, що в майбутньому ЗПБО окремої країни майже повністю базуватимуться на МСБО [98].

Доходи обліковуються за їхніми видами загалом по підприємству. Розробляється детальна номенклатура доходів за їхніми видами і створюється відповідна система рахунків. На цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, позареалізаційні доходи та ін.).

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи за звітний період порівнюються з витратами і визначається фінансовий результат:

• Матеріальні затрати - Доходи від реалізації

• Затрати на оплату праці - Фінансові доходи

• Затрати на амортизацію - Позареалізаційні доходи

За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, ця інформація не є комерційною таємницею і призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів [92, 41-43].

Міжнародний бухгалтерський облік, на відміну від українського, протягом багатьох років обслуговував іншу господарську систему, а саме ринкову. Відомо, що в ринковій економіці діяльність підприємств спрямована на отримання прибутку та збагачення власників підприємств, тому і ведення бухгалтерського обліку здійснюється, насамперед, в інтересах власників підприємств.

Основні переваги Міжнародного бухгалтерського обліку (МБО):

• МБО чітко визначає майновий стан власників підприємства. За балансом підприємства можна визначити організаційно-правову форму підприємства;

• МБО здійснюється не тільки заради забезпечення фіксації господарських операцій, обліку майна підприємства, він дозволяє контролювати виконання підприємством зобов’язань, наявність і рух майна, ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів;

• МБО дозволяє здійснювати ефективний фінансовий аналіз підприємства щодо його ліквідності та платоспроможності;

• МБО дає можливість реального прогнозу щодо майбутньої діяльності підприємства;

• методологічно та організаційно бухгалтерський облік на Заході поділяється на фінансовий і управлінський;

• бухгалтерія в західній фірмі бере на себе функції не тільки обліку, а й обов’язки планового та аналітичного відділів, що досягається завдяки високій кваліфікації бухгалтерських кадрів та відповідній методичній базі фінансового та бухгалтерського обліку;

• у розвинутих країнах не існує чіткої регламентації процедурного боку бухгалтерського обліку. Загальні принципи бух обліку визначаються в так званих Загальновизнаних бухгалтерських принципах (GAAP);

• у розвинутих країнах не існує єдиних форм бухгалтерської звітності навіть в середині країни;

• не існує єдиного національного плану рахунків, потоків інструкцій;

• не існує єдиного методологічного центру, вказівки якого приймалися б до виконання;

• фінансова звітність, яка підготовлена за МСБО, є доступною не тільки для фахівців, а й для широкого кола користувачів [99].

Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку:

• трансформувати українську фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів;

• консультувати з питань ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами;

• консультувати з питань фінансового та управлінського обліку;

• здійснювати фінансовий аналіз підприємств за міжнародною практикою;

• розробляти бюджет підприємства;

• здійснювати оцінку бізнесу;

• розробляти та впроваджувати сучасні системи фінансового планування і моделювання;

• розробляти прогнозний баланс підприємства;

• розробляти прогнозний звіт про фінансові результати;

• розробляти звіт про рух грошових коштів;

• розробляти звіт про власний капітал;

• складати консолідовану фінансову звітність;

• проводити навчання та семінари з вищезазначених питань [98].

МСБО 18 "Дохід" (переглянутий у 1993 р.). Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних операцій та подій. Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер та торкаються окремих питань обліку активів, зобов‘язань, капіталу, доходів, витрат та різних господарських операцій. Наприклад, стандарт № 4 розглядає питання обліку зносу основних засобів, № 13 – представлення поточних (оборотних) активів та поточних зобов‘язань, № 18 – визнання доходів і т. д. За правилом, рекомендована ними практика обліку тих чи інших господарчих подій відрізняється багатоваріантністю. Це є характерною рисою стандартів обліку багатьох країн, наприклад США. Слід зазначити, що МС в цілому знаходяться під значним впливом американської облікової системи [92].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід» визначає методологічні засади формування в обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінам совій звітності.

Норми цього положення застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності (крім бюджетних установ).

За П(с)БО № 15, дохід — це збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капітали (за винятком зростання власного капіталу за рахунок внески. учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути визначена.

Визначені доходи від звичайної діяльності класифікують у бухгалтерському обліку за такими групами:

• дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• фінансові доходи;

• інші доходи.

Склад доходів, що належать до відповідної групи, обґрунтоване П(с)БО № 3 «Звіт про фінансовий результат», згідно з яким дохід (ви торг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальним дохід (виторг) від реалізації продукції, тобто без урахування наданих знижок, повернення проданих товарів та по датків із продажу (ПДВ, акцизного збору тощо) [69, 152-157].

Згідно з визначенням, наведеним у МСБО № 8, «облікові політики — це певні принципи, основи, домовленості, правила та практика, що засто­совується підприємством для складання та подання фінансових звітів».

Звичайно у примітках до фінансових звітів розкривають облікові полі­тики щодо:

• визнання доходів;

• принципів консолідації;

• об'єднання підприємств (бізнесу);

• частки у спільних підприємствах;

• визнання та амортизації матеріальних і нематеріальних активів;

• витрат і позики;

• будівельних контрактів;

• інвестиційної нерухомості;

• фінансових інструментів;

• запасів;

• податків, включаючи відстрочені;

• забезпечень;

• виплат працівникам;

• переведення та хеджування іноземної валюти;

• визначення сегментів (за видами діяльності та географічних) і осно­ви розподілу витрат між сегментами;

• визначення грошових коштів та їх еквівалентів;

• державних грантів тощо [88, с.51].

Відповідно до законів України «Про Національний банк Украї­ни» (1999) та «Про банки та банківську діяльність» (2000) фінан­сова звітність банків складається на підставі Інструкції про поря­док регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої По­становою НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України, затвердженої Постановою НБУ від 26 грудня 2001 р. № 545 (зі змінами та доповненнями). До складу банківсь­кої звітності належать: балансовий звіт, звіт про фінансові ре­зультати, а також ряд додатків до цих звітів, у яких наведена ін­формація про структуру активів, зобов'язань та власних коштів банку, ризики, якість кредитного портфеля, а також про інші по­казники, які є дуже важливими для характеристики фінансового стану банку. Наявність таких додатків дає змогу відобразити звіт­ність українських банків на рівні міжнародних стандартів бухгал­терського обліку та звітності. Завдяки цьому фінансова звітність задовольняє вимоги користувачів інформації поза банком (акціо­нерів, клієнтів та партнерів банку, НБУ, фінансових органів тощо). Взаємозв'язок між балансом та звітом про фінансові результати проявляється в тому, що активи балансу генерують основну час­тину операційних доходів, а пасиви — операційних витрат, на аналізі яких ґрунтується оцінювання ефективності банківської ді­яльності. Для більш детального аналізу фінансових результатів діяльності банку як інформаційне джерело можуть бути використані дані звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал банку, а також дані аналітич­ного і синтетичного обліку [45, 348-374].

Таблиця 1.1