
7)Неперервність функції в точці та на проміжку. Властивості неперервних функцій.
Функцію
називають неперервною в точці
, якщо вона визначена в цій точці і в
деякому її околі і
,
тобто нескінченно малому приросту
аргументу відповідає нескінченно малий
приріст функції. Якщо
функція
неперервна
в
кожній точці
проміжку
,
то вона
називається
неперервною
на цьому проміжку.
Властивості
Якщо функція неперервна в кожній точці інтервалу (а,b), то вона називається
неперервною на цьому інтервалі.
Функція неперервна на відрізку [а,b], якщо вона неперервна на (а,b) і, крім того,
неперервна справа в точці а і зліва в точці b.
Сформулюємо теореми про неперервні функції.
Теорема 1 (перша теорема Больцано-Коші). Якщо функція y = f (x)
неперервна на відрізку [а; b] і на його кінцях набирає значень різних знаків, то
всередині відрізка [а; b] знайдеться хоча б одна точка x = c , в якій функція
дорівнює нулю.
Теорема 2 (друга теорема Больцано-Коші). Нехай функція y = f (x)
неперервна на відрізку [а; b] і набуває на його кінцях різних значень: f (a) =/ f (b) .
Тоді для довільного числа и є [ f (a); f (b)] знайдеться таке число c(a; b) , що
f (c) є и .
Теорема 3 (Вейєрштрасса). Якщо функція y f (x) неперервна на відрізку
[а; b], то серед її значень на цьому відрізку існує найбільше і найменше.
8) Якщо хоча б одна з умов неперервності функції в точці не виконується, то
функція розривна в точці x0 , а саму точку x0 називають точкою розриву функції.
Класифікація точок розриву проводиться таким чином:
якщо існують лівостороння і правостороння границі функції в точці , тобто
,
,
де
a
і
b
–скінченні числа, причому а не дорівнює
b,
то
точку x0
називають точкою
розриву першого роду;
відмітимо, що в точці
x0 сама функція може бути як визначена так і невизначена;
2)
якщо хоча б одна з границь
,
не існує або дорівнює
нескінченості, то точку x0 називають точкою розриву другого роду, в точці x0
функція робить “нескінченний стрибок”
3)
якщо
,
,
f(x0)≠a або
в
цій
точці
функція
невизначена, то точку x0 називають усувною точкою розриву
9)
Похідною функції y = f(x) у точці Х називають
число, до якого прямує відношення
Похідну функції
f(x) позначають f'(x).
Фізичний зміст похідної. Якщо матеріальна точка рухається прямолінійно і її координата змінюється за законом S = S(t), то швидкість її руху v(t) у момент t дорівнює похідній S'(t): v(t) = S'(t)
Геометричний зміст похідної: значення похідної функції y = f(x) у точці x0 дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці з абсцисою x0: y' = f'(x0) = k = tgα.
Зв’язок між неперервністю і диференційовністю функції встановлює теорема.
Теорема. Якщо функція диференційовна в деякій точці, то у цій точці функція неперервна.
10) Основні правила диференціювання.
Теорема 1. Похідна сталої дорівнює нулю.
y = c, то y΄ = 0
Теорема 2. Похідна алгебраїчної суми скінченого числа диференційованих функцій дорівнює алгебраїчній сумі похідних цих функцій
Теорема 3 Похідна добутку двох диференційованих функцій дорівнює добутку першого множника на похідну другого плюс добуток другого множника на похідну першого:
Теорема 4 Сталий множник виносимо за знак похідної
(cu)΄ = cu΄, де c = const
Теорема 5 Якщо чисельник і знаменник дробу диференційовані функції (знаменник не перетворюється в нуль), то похідна дробу також дорівнює дробу, чисельник якого є різниця добутків знаменника на похідну чисельника і чисельника на похідну знаменника, а знаменник є квадрат знаменника початкового дробу
11
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.