Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори макро міні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
365.57 Кб
Скачать

9. Рівновага сукупного попиту і сукупної прпозиції. Модель ad-as

В точці перетину прямих сукупного попиту( AD) і сукупної пропозиції (AS) досягається макроекономічна рівновага - встановлюється рівноважний рівень цін та рівноважний обсяг національного продукту. Можливі різні варіанти макроекономічної рівноваги: 1. Зміна сукупного попиту на кейнсіанському відрізку сукупної пропозиції призводить до зміни обсягу сукупного випуску і незмінного рівня цін. 2. Зміна сукупного попиту на проміжному відрізку – призводить до зміні як обсягу національного продукту так і до зміни рівня цін. 3. Зміна сукупного попиту на класичному відрізку сукупної пропозиції змінює рівень цін, а реальний ВВП залишається сталим.

10. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання

Споживання – це індивідуальне чи сумісне використання споживчих благ, які використовуються для задоволення матеріальних та духовних потреб людини. Споживання є важливою складовою ВВП. Гранична схильність до споживання-це обсяг додаткового споживання, спричинений однією додатковою одиницею доходу: c’=∆C/∆Y. Гранична схильність до споживання це числове вираження нахилу лінії споживання. Сума граничних схильностей до споживання і заощадження завжди дорівнює 1, це пояснюється тим,що приріст доходу може йти або споживання або на заощадження. Як свідчить світова практика зі зростанням доходу збільшується як споживання так і заощадження, тоді як гранична схильність до споживання зменшується, а гранична схильність до заощадження зростає. Автономне споживання – це споживання, яке незалежить від обсягу доходу і має місце навіть тоді,коли він дорівнює нулю. Середня схильність до споживання – це частка сукупного споживання у сукупному доході. Функція споживання – це графік чи формула які відображають зв’язки між сукупним споживанням і сукупним доходом: С=С(У-Т)=С(Уд). За основним психологічним законом Кейнса: люди збільшують своє споживання зі зростанням доходів, меншою мірою ніж зростають доходи.

11. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження

Заощадження – це частина сукупного доходу, яка не йде на придбання товарів та послуг. Це економічний процес, пов'язаний з інвестиціями. Мотиви заощаджень домогосподарств: для непередбачуваних обставин, для забезпечення себе в похилому віці та для придбання товарів тривалого користування. Гранична схильність до заощадження-це обсяг додаткового заощадження, спричинений однією додатковою одиницею доходу: s’=∆S/∆Y. Гранична схильність до заощадження це числове вираження нахилу лінії заощадження. Сума граничних схильностей до споживання і заощадження завжди дорівнює 1, це пояснюється тим,що приріст доходу може йти або споживання або на заощадження. Як свідчить світова практика зі зростанням доходу збільшується як споживання так і заощадження, тоді як гранична схильність до споживання зменшується, а гранична схильність до заощадження зростає. Ефект заощадження полягає в тому, що населення, маючи заощадження може спожити більше в поточному періоді, ніж отримано доходу. Середня схильність до заощадження – це частка сукупного заощадження у сукупному доході. Функція заощадження – це графік чи формула які відображають зв’язки між сукупним споживанням і сукупним доходом: S= -С0+(1-с’)Уд.