26. Види платежів за надра у міжнародній практиці

Бонуси(підписання контрактів, відкриття родовищ, оптимізація дозволів та ліцензій) – основний вид одноразових платежів , при отриманні дозволів на використання надр.

Визначається, як певний відсоток від вартості ділянок надр.

Ренталс – постійні платежі власникам надр (земельних ділянок), за можливість освоєння надр.

У міжнародній практиці це платежі за геологічним вивченням, за довгострокову оренду ділянок і їх метою є прискорення геологічного досліду робіт.

Роялті – постійні платежі за видобуванням корисних копалин , які складають надрокористувачі власникам або розпорядникам надр.

27. Особливості геологорозвідувального виробництва. Фондомісткість та матеріаломісткість.

28. Особливості геологорозвідувального виробництва. Сезонність робіт та непостійність розташування робочих місць.

Геологорозвідувальне виробництво розглядається як метод підготовки і підтримання на певному рівні величини видобутих запасів. Процес вичерпання запасів характеризується тим, що із зростанням накопичених відкриттів додатковий приріст запасів за рахунок геологорозвідувальних робіт зменшується. Необхідний рівень підготовки запасів залежить, зокрема, від поведінки функції витрат на видобуток. Якби витрати на видобуток не залежали від обсягу наявних запасів і якби не було невизначеності відносно нових відкриттів, то було б доцільно відкласти значні обсяги геологорозвідувальних робіт на майбутнє і не прагнути до підтримання необхідної кратності запасів.

29. Продукція та прибуток в гірничій промисловості.

Формування прибутку добувних підприємств залежить від рівня собівартості і виду готової продукції.

Види готової продукції:

- видобута мінеральна сировина (сира руда, незбагачене вугілля, кусковий вапняк)

- механічно перероблення сировина (щебенева продукція , блокове каміння)

- продукти збагачення, брикетування (концентрати, окатиші)

- продукти металургійного або хімічного переділу

Прибуток об’єктів надрокористування формується за рахунок :

- зовнішніх фондів (економічні, соціальні, правові, організаційні)

- внутрішні

* кількість і якість корисних копалин

* складність геологічної будови (технічні і технологічні характеристики експлуатації)

* економічні фактори

Прибуток - найважливіший показник, який найбільш повно відображає фінансовий результат виробничої та фінансової діяльності підприємств, виступає джерелом фінансування розвитку виробництва, виплати дивідендів, соціально-економічного розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників, а також є базою для розрахунків показників інвестиційної привабливості підприємства. Прибуток є джерелом формування доходів державного бюджету і в цій своїй якості узгоджує інтереси держави і підприємницьких структур.

30. Рентабельність виробництва гірничої промисловості

Рентабельність гірничого підприємства – узагальнений показник економічної ефективності виробництва, що використовується для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств. Розраховується як відношення прибутку до затрат або собівартості продукції. Комплексно відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів та природних багатств.

31.Визначення та умови утворення екологічної ренти.

1. Екологічна рента - частина прибутку надрокористувачів, які експлуатують родовище в більш сприятливих екологічних умовах порівняно з іншими.

Чинники формування екологічної ренти

1.Розташування родовищ у регіонах із сприятливими екологічними умовами.

2. Застосування екологічно безпечних технологій видобутку і збагачення.

32. Визначення та умови утворення абсолютної ренти

Абсолютна рента – при підвищенні цін формування на мінеральну сировину внаслідок сприятливих кон’юнктурних передумов . Вона не залежить від природно-ресурсних характеристик і не потребує додаткових інвестицій.

33. Техніко-екологічні особливості геологічного підприємства

1. Предметом праці є не сировина з якої виробляють продукцію, а ділянка надр і корисні копалини.

2. Неможливість будівництва гірничих підприємств в оптимальних економічно-географічних умовах.

3. Необхідність значних витрат на гірничо-підготовчі роботи, обладнання робочих місць і транспортних комунікацій, які повинні реалізуватися паралельно із основним підприємством.

4. Підвищенні витрати собівартості з охорони праці і створення необхідних санітарних умов.