18. Визначення та приклади комплексного освоєння надр

Комплексне освоєння надр — найбільш повне та економічне освоєння всіх видів ресурсів земних надр на основі комплексів ефективних гірничих технологій.

Надрокористування передбачає освоєння надр в різних напрямках.

Головні ресурси:

1. Родовища твердих, рідких та газоподібних корисних копалин

2. Відвали видобутих забалансованих КК і розкривних порід

3. Відходи збагачувального і металургійного виробництва ( хвосто- та шлакосховища)

4. Глибинні джерела прісних, мінеральних і термічних вод.

5. Внутрішнє тепло надр Землі

6. Природні і техногенні порожнини в надрах

Відходи видобутку й переробки КК є значні по запасах, зокрема відвали, що представляють промисловий інтерес.

19. Етапність освоєння надр та стадії гоологорозвідувальних робіт

Традиційні види користування надрами:

1. Геологічне вивчення, дослідно промислова розробка

2. Пошукорозвідувальна:

1. Розвідка родовищ

2. Видобування КК

3. Будівництво і експлуатація підземних споруд не пов’язаних з видобутком: зберігання нафти, газу, захоронення відходів, скидання стічних вод.

4. Створення геологічної теорії та об’єктів, що мають наукове, культурне, оздоровче та інше значення

20.Визначення природної та гірничої ренти .

Прибуток, який отримується при експлуатації ресурсів геологічного середовища і обумовлений природно-ресурсними характеристиками конкретного об’єкту називається гірнича рента.

Природна рента — додатковий прибуток, який отримують понад певний прибуток на витрачені працю і капітал. Утворення ренти обумовлено сприятливішими умовами, в яких один з природокористувачів знаходиться перед іншим, наприклад, за рахунок виявлення, розвідки і видобутку природних копалин з кращими гірничо-геологічними характеристиками, вищої продуктивності пластів, місця розташування природних ресурсів, кращих кліматичних умов, вищої природної родючості землі, наявності привілеїв і т. д. На думку Ахатова А.Г. природна рента може бути рентою диференціальної I, II, а також абсолютною рентою. Цей же автор класифікує природну ренту за видами на гірничо-геологічну, гірську, водну, земельну, лісову і т.д. і доводить, що диференціальна рента II можлива тільки для поновлюваних природних копалин.

21. Види гірничої ренти.

Гірнича рента поділяється на :

1. Диференційна рента I – це складова, що формується за рахунок відмінностей у продуктивності однакових витрат праці в різних природних умовах і розташуванні об’єктів.

2. Диференційна рента II є прибутком, який сформований як результат різної продуктивності послідовних інвестицій на об’єктах надрокористування.

Умови виникнення диф. ренти:

1. Наявність відмінностей в умовах експлуатації родовищ

2. Обмежена кількість площ з родовищами корисних копалин різних за якістю.

3. Наявність товарно-грошових відносин.

3. За умови наявності монопольного ринку мінеральної сировини формується монопольна рента. Це прибуток, утворений з продажу сировини за ціною, що перевищує її вартість внаслідок виробництва надзвичайно вигідних умов.

4. Екологічна рента - частина прибутку надрокористувачів, які експлуатують родовище в більш сприятливих екологічних умовах порівняно з іншими.

Чинники формування екологічної ренти

1.Розташування родовищ у регіонах із сприятливими екологічними умовами.

2. Застосування екологічно безпечних технологій видобутку і збагачення.

5) Абсолютна рента – при підвищенні цін формування на мінеральну сировину внаслідок сприятливих кон’юнктурних передумов . Вона не залежить від природно-ресурсних характеристик і не потребує додаткових інвестицій.

В природно-ресурсну ренту входить диф.рента I, II, екологічна рента, а решта складових прибутку формують загальну ренту.