- •1.Головні напрямки використання надр в Україні.
- •2.Особливості територіальної та виробничої структури геологічних підприємств.
- •3. Особливості територіальної і виробничої структури гірничодобувних підприємств
- •5. Характеристика основних та оборотних фондів геологогічних підприємств(гп).
- •6. Характеристика основних та оборотних фондів гірничодобувних підприємств.
- •8. Особливості розвитку сучасної гірничої галузі України.
- •9.Хакатеристики гірничих підприємств та виробничих об’єднань
- •10. Активні та пасивні фонди геологічних підприємств.
- •11. Активні і пасивні фонди добувних підприємств
- •12. Виробничі і невиробничі фонди геологічних підприємств
- •14. Виробничі і невиробничі фонди гірничих підприємств
- •15. Собівартість продукції в гірничій промисловості.
- •16.Формування собівартості у геологічному виробництві
- •17. Ознаки та приклади раціонального і нераціонального надрокористування
- •18. Визначення та приклади комплексного освоєння надр
- •19. Етапність освоєння надр та стадії гоологорозвідувальних робіт
- •22. Визначення та відмінності диференціальної ренти і та іі.
- •23.Методи визначення складових природної ренти.
- •24. Економічні методи та інструменти державного регулювання у сфері використання надр.
- •26. Види платежів за надра у міжнародній практиці
- •27. Особливості геологорозвідувального виробництва. Фондомісткість та матеріаломісткість.
- •29. Продукція та прибуток в гірничій промисловості.
- •34. Техніко-екологічні особливості гірничої промисловості
10. Активні та пасивні фонди геологічних підприємств.
Активні фонди: обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти.
Пасивні фонди: будівлі, споруди (гірничі виробки, свердловини) інколи кількість пасивних фондів складає більше 50% вартості всіх фондів
11. Активні і пасивні фонди добувних підприємств
Активні фонди: обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти.
Пасивні фонди: будівлі, споруди (гірничі виробки, свердловини) інколи кількість пасивних фондів складає більше 50% вартості всіх фондів
12. Виробничі і невиробничі фонди геологічних підприємств
Невиробничі фонди – ресурси які забезпечують соціально – побутову сферу.
Виробничі фонди – ті які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні. Головною ознакою оборотних фондів є їх використання в одному або декількох виробничих циклів
Основні види оборотних фондів
Основні і допоміжні матеріали (промислові рідини, емульсії, вибухові речовини).
Паливно – мастильні матеріали.
Малоцінні предмети (спец одяг, спец взуття, молоток).
Змінне устаткування (труби пристрої)
13. Активні фонди: обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти.
Пасивні фонди: будівлі, споруди (гірничі виробки, свердловини) інколи кількість пасивних фондів складає більше 50% вартості всіх фондів
14. Виробничі і невиробничі фонди гірничих підприємств
15. Собівартість продукції в гірничій промисловості.
Собівартість продукції – витрати на виробництво товарної продукції в грошовій формі, які формуються з витрат на основні засоби, оплату праці, амортизаційні відрахування , управління і обслуговування виробництва та витрати на реалізацію виробництва.
Виробнича собівартість складає 80-90%, 10-20% - витрати на збут продукції.
Важливим фактором формування собівартості є ціна на готову продукцію.
16.Формування собівартості у геологічному виробництві
Собівартість продукції – це витрати на виробництво товарної продукції в грошовій формі, які формуються з витрат на основні засоби, оплату праці, амортизаційні відрахування, управління і обслуговування виробництва та витрат на реалізацію продукції.
Виробнича собівартість складає 70-90% від повної собівартості, 10-30% - адміністративні витрати на збут
Важливим фактором собівартості є ціна на готову продукцію. Собівартість формують оборотні фонди.
17. Ознаки та приклади раціонального і нераціонального надрокористування
Людство з найдавніших часів використовувало природу в господарських цілях (полювання, збирання, рибальство). Протягом всієї історії відбувалося розширення зв'язків у системі природа - людин. У сферу людської діяльності включалися всі нові види природних ресурсів. Росла чисельність населення, збільшувалися масштаби виробництва, відбувалася зміна природного природного середовища в результаті людської діяльності. У цей час активна роль людини у використанні природи знайшла своє відбиття в природокористуванні як особливій сфері господарської діяльності. Природокористування - сукупність мер, що вживаються суспільством з метою вивчення, охорони, освоєння й перетворення навколишнього середовища.
Раціональне природокористування - такий тип взаємини людського суспільства з навколишнім середовищем, при якому суспільство керує своїми відносинами із природою, попереджає небажані наслідки своєї діяльності. Прикладом може служить створення культурних ландшафтів; застосування технологій, що дозволяють більш повно переробляти сировину; повторне використання відходів виробництва, охорона видів тварин і рослин, створення заповідників і т.п.
Нераціональне природокористування - тип взаємини із природою, при якому не враховуються вимоги охорони навколишнього середовища, її поліпшення (споживче відношення до природи). Приклади такого відношення - це непомірний випас худоби, подсечно-вогневе землеробство, винищування окремих видів рослин і тваринних, радіоактивне, теплове забруднення середовища.
У цей час більшість країн проводить політикові раціонального природокористування, створені спеціальні органи охорони навколишнього середовища, розробляються природоохоронні програми й закони. Важлива спільна діяльність країн по охороні природи, створення міжнародних проектів. Збереження навколишнього середовища - найважливіша загальнолюдська проблема. Удосконалювання раціонального природокористування - одне з основних завдань сучасності.