1. Поняття та визначення менеджменту

Термін "менеджмент" походить від англійського management - управління. Менеджмент – самостійний вид професійної діяльності, спрямований на досягнення організацією, що діє в ринкових умовах, певних намічених цілей шляхом раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів із застосуванням принципів, функцій і методів економічного механізму менеджменту.  Поняття "менеджмент" досить широко трактується у світовій літературі по управлінню. Тому будь-якого єдиного його визначення не може бути. Так у фундаментальному Оксфордском словнику англійської мови термін "менеджмент"визначається як спосіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво керування, адміністративна одиниця. У вітчизняному словнику іноземних слів "менеджмент" переводиться як управління виробництвом, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління з метою підвищення ефективності виробництва і його прибутковості. У спеціальній літературі по управлінню термін трактується ще більш широко. Наявні визначення даного терміна доповнюють і конкретизують один одного. Це дозволяє повніше усвідомити сутність і зміст менеджменту,зробити правильний висновок про його значимість і необхідність вивчення. Менеджмент – явище складне, багато аспектне і його не можна визначити однією фразою. Найбільше часто використовувані підходи до визначення поняття "менеджмент" дозволяють трактувати його як науку управління, процес управління, мистецтво управління, функції управління, органи управління, групу людей, керуючих організацією 

Визначення сучасного "менеджменту" ґрунтується на наступних постулатах: зовнішнє середовище організації надзвичайно мінливе і тому необхідне вивчення ринку ( попиту, споживання), тобто маркетингу і прогнозування; виробництво продукції здійснювати з мінімальними витратами, а її реалізацію - з максимальним прибутком; оптимальне керування персоналом проводити на основі знання соціології, психології; а також аналізу інформації та розробки і реалізації програм для досягнення поставленої мети.

2.Рівні та категорії менеджменту.  У межах однієї о-ї мен-рів можна розрізняти за рівнями і сферами.  Мен-ри вищого рівня становлять порівняно малу групу виконавців, які керують цілою організацією. Посади, що передбачені в цій групі - президент, віце-президент і виконавчий директор. Мен-ри цього рівня розробляють мету організації, загальну стратегію і політику її діяльності. Вони також офіційно представляють о-ію, зустрічаючись з урядовцями, керівниками інших о-ій тощо.  Мен-ри середнього рівня, мабуть, є найбільшою групою мен-ів у більшості о-ій. Звичайні посади мен-ів середнього рівня - це виробничий мен-р, операційний мен-р і керівник підрозділу. Мен-ри середнього рівня головно відповідають за впровадження політики і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також координацію та нагляд за діяльністю мен-ів нижчого рівня.  Мен-ри нижчого рівня координують та наглядають за д-стю безпосередніх виконавців. Звичайні посади для мен-ів нижчого рівня - майстер, координатор і керівник офісу. На противагу мен-рам вищого і середнього рівня, мен-ри нижчого рівня, зазвичай, проводять значну частину свого часу, наглядаючи за роботою підлеглих.  Сфери мен-ту. Мен-ри, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах усередині організації. Їхні обов'язки - розробка нових продуктів, просування товарів на ринку і реалізація. Фінансові мен-ри переважно мають справу з фінансовими ресурсами організації. Вони відповідальні за такі види діяльності, як бухгалтерський облік, мен-т руху готівки та інвестицій. Д-ть операційних мен-ів пов'язана зі створенням та керуванням виробничими системами, що виготовляють товари і послуги. Мен-ри людських ресурсів відповідальні за наймання та підвищення кваліфікації працівників. Їх залучають до планування людських ресурсів, вербування і підбирання працівників, навчання та підвищення кваліфікації, вирішення питань оплати праці та системи доплат, формування систем оцінки та звільнення недисциплінованих і некомпетентних працівників.