44.Прямий остеогенез.

Прямий остеогенез проходить чотири стадії:

Утворення скелетогенного зачатка;

Остеоїдна стадія;

Кальцинація;

Заміщення первинної грубоволокнистої тканини на пластинчасту.

1.Формування скелетогенного зачатка відбувається на першому місяці ембріогенезу, коли в мезенхімі утворюється скелетогенні зачатки. Напівстовбурові клітини зближуються і утворюють кластери (групи) по 20-50 штук.Під дією мікрооточення клітини виробляють колаген III і неколлагенових білки (остеонектін).Навколо кластерів з мезенхіми виникаютькровоносні судини,клітини диференціюються в преостеобласти.

2. Остеоїдна стадія. В преостеобластах розвиваються всі органели, активуються гени остеогенезу, секретується колаген різних типів (II, III, IX, X), остеопонтін, сіалопротеін. Преостеобласти перетворюються в остеобласти. Поступово їх здатність до поділу знижується, а до диференціювання - збільшується. Міжклітинна речовина має органічну природу і називається остеоід.

3. Кальцинація. Кількість остеобластів збільшується, в навколишній міжклітинній речовині зростає концентрація кісткових білків що стимулює остеобласти. Остеобласти переміщуються в міжклітинній речовині кістки і перетворюються на остеоцити. Так утворюється первинна грубоволокнисті губчаста кістка. З мезенхіми утворюється окістя. В ньому розвиваються судинні та нервові сплетення. З окістя і його судин в кісткову тканину виселяються остеокласти.

4. Кісткові порожнини заповнюються остеонами. Їх утворюють остеобласти в напрямку від периферії до центру навколо кровоносних судин. Протягом перших двох років тканина заміщується на пластинчасту.

45.Непрямий остеогенез – 1 стадія–формування хрящової моделі майбутньої кістки. Вонапобудованаз гіалінового хряща, вкритого охрястям. Наступний етап – перихондральне окостеніння. Внаслідок виходу клітин остеогенного ряду із судин охрястя на поверхні відбувається продукція осеїнових волокон з подальшим звапнуванням. При цьому виникає кісткова манжетка. 3 етап – енхондральне окостеніння – утворення діафізарного центру окостеніння. Відбувається проростання судин кісткової манжетки всередину діафіза хрящової моделі. 4 етап – вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин та утворення епіфізарного центру окостеніння. Формується метаепіфізарна пластинка

46.Регенерація та ріст кісткової тканини.

Ріст кісткової тканини здійснюється лише накладанням новоутвореної кісткової тканини на вже наявну. Ріст кістки у у товщину здійснюється за допомогою окістя. Ріст у довжину забезпечується розмноженням клітин стовпчастої зони метаепіфізарної пластинки. Високий рівень оксигенації є важливим чинником утворення кісткової тканини. Фізіологічна регенерація – безперервна заміна старих кісткових пластинок новоутвореними, формування нових остенів на місці роздроблених.

47. Основні компоненти скелетного м’язу.

Скелетні м’язи складаються з щільно укладених груп довгастих клітин —

м’язових волокон, оточених своєрідним "футляром" зі сполучної тканини.

М’язові волокна утворені тоншими волокнами — міофібрилами. Кожна

міофібрила складається із товстих і тонких міофіламентів. Чергування

міофіламентів цих двох типів надає волокнам скелетних м’язів поперечної

смугастості. У розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти лише дещо

перекривають один одного. Коли м’яз скорочується, товсті волокна

ковзають між тонкими, подібно до переплетених пальців. Внаслідок цього

вкорочуються міофібрили і м’язові волокна — м’яз скорочується

Численні капіляри пронизують сполучну тканину забезпечуючи надходження великої

кількості кисню і глюкози, що потрібні для скорочення м’язів. У

сполучній тканині також проходять лімфатичні судини та нерви.