- •1. Онтогенез тканин, роль детермінації
- •3.Типи епітелію:
- •6.Регенерація епітелію.
- •9. Способи секреції
- •10. Класифікація екзокринних залоз.
- •14. Перехідний епітелій
- •16. Плазма крові
- •22. Лейкоцити
- •23. Моноцити
- •18.Гранулоцити
- •20. Еозинофіли
- •24. Лімфоцити.
- •25. Гранулоцитопоез
- •26. Еритропоез.
- •33. Пвст
- •34.Цитологія зрілого фібробласта.
- •35. Міжклітинна речовина хрящової тканини
- •36.Охрястя.
- •38.Хондрогенез та вікові зміни.
- •42. Остеоцит.
- •44.Прямий остеогенез.
- •46.Регенерація та ріст кісткової тканини.
- •48.Структурні компоненти м’язового волокна.
- •50. Етапи м’язового скорочення.
- •52. Структурні компоненти гладкої м’язової.
9. Способи секреції
1) Мерокринові – секрет виділяється із клітини без порушення її цілості; більшість залоз в організмі людини секретує за мерокриновим типом.
2) Апокринові – апікальна частина клітини відторгається разом із секретом; у людини апокриновим сспособом декретують молочні та специфічні потові залози
3)Голокринові – після накопичення секрету клітина повінстю руйнується і її залишки включаються до складу секрету; у людини за цим типом виділяють секрет сальні залози шкіри.
За хімічним складом залози поділяють на білкові, слизові, мішані, сальні та потові.
10. Класифікація екзокринних залоз.
За типом секреції:
1)мерокринові – секрет виділяється із клітин без порушення цілості. 2)апокрифові – апікальна частина клітини відторгається разом із секретом. Н. молочні залозі, специфічні потові залозі.
3) голокринові – після накопичення секрету клітина руйнується повністю і її залишки включаються до складу секрету. Н. сальні залози шкіри..
За хімічним складом секрету: білкові, слизові, сальні та потові.
13. ЗРОГОВІННЯ
фізіологічний процес постійного відкладення в клітинах епідермісу (та багатьох ін. видів епітелію) нерозчинного білка кератину; внаслідок з. і розростання рогового шару епідермісу утворюються волосяні покриви, пір'я, роги, кігті (у тварин), нігті (у людини), рогові панцирі. Процес зроговіння пов'язаний з накопиченням клітинами специфічних фибр
14. Перехідний епітелій
Перехідний епітелій за кількістю шарів відноситься до багатошарового. Він локалізується в сечоводах, сечовому міхурі, сечівнику. Основною функцією перехідного епітелію є захист і вистелення.
16. Плазма крові
Плазма – це колоїдний розчин, в’язкість якого у 5 разів вища, ніж у води. Вона містить 90-93 % води та 7 – 10% сухого залишку. Близько 7% білки. Білки плазми крові :
1)альбумін - 4%, зв’язують і переносять з кров’ю речовини.
2)глобуліни 1.1 – 3.1%, поділяються на альфа, бета, гама глобуліни, в останній фракції містяться антитіла
3)фібро ген 0.2-0.4% , завдяки його здатності переходити у нерозчинну форму – фібрин – здійснюється процес згортання крові.
17. Еритроци́ти — або червонокрівці, у ссавців і людини є нерухомими, високодиференційованими клітинами, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну. Тобто еритроцити, це невеликі без'ядерні клітини крові червоного кольору, функція яких — транспорт кисню і вуглекислого газу. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові називається еритроцитоз або поліцитемія , а зниження — еритроцитопенія. За хімічним складом еритроцити мають 60% води і 40% сухого залишку.95% сухого залишку складає гемоглобін і лише 5% - інші речовини. Таким чином, гемоглобін становить одну третину загальної маси еритроцитів. У крові дорослої людини міститься близько 600г гемоглобіну, тобто в 100г крові 15г гемоглобіну. Гемоглобін є пігментом, який надає крові червоного кольору. Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Основна функція еритроцитів – перенесення кисню від легень до тканин і вуглекислого газу від тканин до легень
