18.Гранулоцити

Вони поділяються на:

1)нейтрофільні гранулоцити – діаметр у мазку – 10-12 мкм, у свіжій 7-9 мкм. Цитоплазма фарбується слабко, оксифільно. Зернистість дрібна. Гранули поділяються на первинні і вторинні. Первинні гранули – лізосоми. Вторинні – специфічна зернистість. У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато мітохондрій, невеликий К.Г., іноді зустрічається елементі Е.С., включення – глікоген, ліпіди.

2) еозинофільні гранулоцити – діаметр у мазку 12-14 мкм, у свіжій краплі крові 9-10 мкм. Специфічна зернистість великих розмірів, добре видно. Ядро складається з 2-3 сегментів. Є фермент гістаміназа.

3)базофільні гранулоцити – діаметр у краплі крові 9мкм, у мазку 11-12мкм. Ядро не має певної форми, розташоване в центрі клітини, бідне на хроматин. Базофіли малорухомі, не здатні до фагоцитозу.

19. Нейтрофыли становлять 65-70% від загальної кількості лейкоцитів. Цитоплазма – слабко оксифільна. Зернистість дрібна, її погано видно.Єнебагато мітохондрій, невеликий КГ, іноді – елементи епс. Наявність включень – глікогену, ліпідів. Вони руйнують фагоцитовані мікроорганізми. Мають здатність активно рухатися. Мечніков назввав їх мікрофагами. Юні, Паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли.

20. Еозинофіли

еозинофільні гранулоцити – діаметр у мазку 12-14 мкм, у свіжій краплі крові 9-10 мкм. Специфічна зернистість великих розмірів, добре видно. Ядро складається з 2-3 сегментів. грЕПС добре розвинена, рибосоми, невелика кількість мітохондрій, багато включень глікогену. Еозинофіли рухомі, здатні до фагоцитозу. Беруть участь у захисних реакціях організму на сторонній білок, в алергічних та анафілактичних реакціях. Є фермент гістаміназа і здатні до активації гістаміну. Їх кількість зростає за наявності алергічних захворювань, деяких інфекцій, гельмінтозів .Еозинофіли перебувають у крові 3-8 годин, після чого мігрують у сполучну тканину органів, де реалізують свою фізіологічну активність. 21. Базофіли – становлять 0-1% від загальної к-ті лейкоцитів. Цитоплазма слабко оксифільна. В гранулах міститься серотонін, гістамін, пероксидаза, кисла фосфатаза. Ядро не має певної форми, розташоване в центрі, бідне на гетеро хроматин. Малорухомі клітини, майже не здатні до фагоцитозу. Ф: метаболізм гістаміну і гепарину

22. Лейкоцити

Клітини крові, які мають ядро і всі цитоплазматичні органели, не мають пігменту, здатні до виходу із судин та активного пересування шляхом утворення псевдоподій, виконують захисну ф., основний термін життя проводить поза судинами. Усі лейкоцити залежно від наявності чи відсутності у їхній цитоплазмі специфічної зернистості поділяють на гранулоцити, які містять зернистість, та агранулоцити, які не містять. Залежно від фарбування :

1)нейтрофільні. Залежно від форм ядра : юні, паличкоподібні т а сегментоядерні. 2)ацидофільні

3)базофільні.

23. Моноцити

1-11% від загальної кількості лейкоцитів. Ядро богоподібне. Рухомі, здатні до фагоцитозу, піноцитозу. Моноцити перебувають у кровяному руслі 36-104 години, після чого виходять із судин і перетворюються на макрофаги-гістіоцити. Належать до макрофагічної системи організму