1. Онтогенез тканин, роль детермінації

Розвиток тканин – гітогенез – відбувається в ембріональному періоді онтогенезу після утворення зародкових листків (екто ендо мезодерми). З клітинного матеріалу зародкових листків у процесі диференціації виникають тканини. В основі диференціації (виникнення різних відмінностей клітин – біонічних, морфологічних), є процес детермінації – визначення подальшого шляху розвитку клітин на генетичному підґрунті. Обмеження шляхів розвитку внаслідок детермінації – комікування. Воно здійснюється поступово. Сукупність клітин, що належали до одного ембріонального зачатка, може бути джерелом розвитку кількох тканин., подальша їх детермінація здійснюється у ході гістогенезу. Відмінності між тканинами, що належать до одного типу, не такі значні, як між тканинами, що належать до різних типів

2.Теорія еволюції тканин. За О.О. Заварзіним:

1)загальні – епітелій і тканини внутрішнього середовища.

2) спеціальні – м’язові та нервові.

За М.Г. Хлопіним.

3.Типи епітелію:

1)шкірний – походить з ектодерми, за будовою – багатошаровий або псевдобагатошаровий, захисна ф., локалізація шкіра, ротова порожнина, стравохід, рогівка ока, піхва, відхідник.

2)кишковий – з ентодерми, за будовою – одношаровий призматичний, ф. усмоктування, локалізація – шлунок, тонка і товста кишки.

3)нирковий – з проміжної мезодерми, за будовою – одношаровий, ф. реабсорбції речовин з первинної сечі у кров, локалізація – ниркові канальні.

4)целомічний - з вентральної мезодерми, за будовою – одношаровий плоский, розмежувальна ф., локалізація – серозні оболонки.

5)епендимо-гліальний – з нерв. Трубки, за будовою – одношаровий, локалізація – вистелення порожнин мозку.

6)ангіодермальний – з мезенхіми, за будовою – одношаровий плоский, утв. Вистелення кровоносних та лімфатичних судин і серця.

4. Загальні ознаки епітеліїв А. Розміщення клітин суцільними пластами, які утворюють плоскі вистилки, згортаються у трубочки, або формують пухирці (фолікули);

Б. Відсутність міжклітинної речовини;

В. Морфофункціональна полярність;

Г. Відсутність кровоносних і лімфатичних судин;

Д. Висока регенеораційна здатність;

Є. Розміщення на базальній мембрані.

6.Регенерація епітелію.

Регенерація – процес поновлення структури біологічного об’єкта після його руйнування. Фізіологічна регенерація - відбувається протягом усього життя організму і характеризується оновленням клітин слизових, серозних оболонок, внутрішніх органів, різних тканин, залежно від зміни умов їх існування в процесі виконання тих або інших функцій. Подібна регенерація постійно відбувається, наприклад, у покривному епітелії, в якому періодично спостерігається десквамація зроговілих клітин із заміною їх клітинами глибших шарів, що розмножуються.

Репаративна – відбувається внаслідок ушкодження.

Регенерація пов’язана з наявністю стовбурових клітин і клітин-попередників. 7.

Одношаровий багаторядний Війчастий епітелій. Він вистилає повітроносні шляхи і має ентодермальні походження. У ньому клітини різної висоти, і ядра розташовуються на різних рівнях. Клітини розташовуються пластом. Під базальної мембраною лежить пухка сполучна тканина з кровоносними судинами, а в епітеліальних шарі переважають високодиференційовані війчасті клітини. У них вузьке підстава, широка верхівка. На верхівці розташовуються миготливі війки. Вони повністю занурені у слиз. Тим війчасті клітини знаходяться келихоподібних - це одноклітинні слизові залози. Вони виробляють слизовий секрет на поверхню епітелію. Є ендокринні клітини. Між ними розташовуються короткі і довгі вставні клітини, це стовбурові клітини, малодиференційовані, за рахунок них йде проліферація клітин. Миготливі війки здійснюють коливальні рухи та переміщують слизову плівку по повітроносних шляхах до зовнішнього

8.Цитофізіологія секреторної клітини (пор. х-та) Екзокринні залози мають завжди 2 відділи – кінцевий та вивідну протоку. Вони продукують секрети, які виділяються на поверхню епітеліального пласта. Ендокринні залози не мають вивідних проток, їхні продукти – гормони – виділяються безпосередньо у кров і лімфу.