48. Облікова політика підприємства

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Фінансова звітність є бухгалтерською звітністю, яка містить інформацію за звітний період про:

1) фінансове становище;

2) результати діяльності;

3) рух коштів підприємства.

Підприємство самостійно:

1) визначає свою облікову політику;

2) обирає форму бухобліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації у них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

3) розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю госпоперацій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

4) затверджує правила документообігу та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

5) може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

49. Державне регулювання обліку в Україні

В Україні правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Його норми є базовими орієнтирами, які визначають сучасну систему бухгалтерського обліку.

В статті 6 Закону наголошується, що в Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку з метою створення єдиних правил ведення обліку, складання фінансової звітності та їх вдосконалення. При цьому регулювання питань методології покладається на Міністерство фінансів, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. На Національний банк України, Державне казначейство України покладається встановлення порядку обліку та складання фінансової звітності відповідно в банках, бюджетних установах та про виконання державних бюджетів. У компетенцію міністерств та інших виконавчих органів центральної влади віднесена розробка на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичних рекомендацій щодо їх застосування.

“Регулювання питань методології бухгалтер-ського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке забезпечує:

проведення державної політики у сфері бухгалтерського обліку;

ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на єдиних методологічних засадах для всіх юридичних осіб.

Міністерство фінансів України:

затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку і фінансової звітності у державному секторі та розробляє концепцію побудови плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі;

затверджує нормативно-правові акти з питань регулювання облікової політики суб’єктів державного сектору економіки;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади (зокрема державних цільових фондів та Державного казначейства України) у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також регулювання облікової по-літики суб’єктів державного сектору економіки.