5. Форми організації навчання в школі і вузі

Педагогічна форма - це стійка завершена організація педагогічного процесу в єдності всіх його компонентів: змісту, мети, принципів, методів, форм, засобів.

Організаційна форма навчання - це зовнішнє вираження погодженої діяльності вчителя і учнів, що здійснюється в певпому порядку і режимі.

Форми навчання класифікуються за різними критеріями: кількістю учнів (масові, колективні, групові, мікрогрупові та індивідуальні); місцем навчання (шкільні та позашкільні); тривалістю навчальних занять (класичний урок - 45 хв, спарене заняття - 90 хв, скорочене заняття - 70 хв).

Основними формами організації процесу навчання є урок у школі і лекція у ВНЗ. У школі поряд із уроками функціонують й інші організаційні форми (факультатив, гурток, лабораторний практикум, самостійна, домашня робота). Існують і певні форми контролю: усні і письмові екзамени, контрольна чи самостійна робота, залік, тестування, співбесіда.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

• навчальні заняття (лекція, лабораторне, практичне, інди­відуальне заняття, консультація);

137

виконання індивідуальних завдань з окремих дисциплін (реферати, графічні завдання, курсові роботи, дипломні проекти і роботи, випускні, науково-дослідні роботи тощо);самостійна робота студентів;практична підготовка,контрольні заходи.ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛЬНОГО УРОКУ:

• урок передбачає реалізацію триєдиної мети: навчати, виховувати, розвивати;

• дидактична структура уроку має чітку систему побудови:

• визначений організований початок і постановка завдань;

• актуалізація необхідних знань і вмінь, включаючи перевірку домашнього завдання;

• пояснення нового матеріалу;

• закріплення чи повторення вивченого на уроці;

• контроль і оцінка навчальних досягнень учнів протягом уроку;

• підведення підсумків уроку;

• завдання додому;

• зміст уроку відповідає освітньому державному стандарту, навчальній програмі дисципліни;

• кожний урок є ланкою в системі уроків;

• урок відповідає основним принципам навчання;

• основою побудови уроку є вміле використання методів, засобів навчання, а також поєднання колективних, групових, індивідуальних форм роботи з учнями і врахування їх індивідуально-психологічних особливостей.

У шкільній практиці використовують різні типи уроків: комбінований; вивчення нового матеріалу; закріплення знань та вдосконалення вмінь і навичок; узагальнення і систематизації знань, умінь, навичок; контролю і корекції знань, умінь, навичок. Нестандартні уроки включають такі типи: уроки-ділова гра, уроки- прес-конференції, уроки типу КВК, уроки-консультації, уроки- аукціони, уроки-суди, уроки-семінари, уроки-конкурси, бінарні уроки тощо.

Особливості лекції у в иіцому на в чальному закладі

Загальний структурний каркас будь-якої лекції — це фор­мулювання теми, повідомлення плану і рекомендованої літератури д./ія самостійної роботи, а далі - чітке слідування плану запро­понованої роботи.

Основні вимоги до читання лекції:

• високий науковий рівень інформації, що повідомляється, і, як правило, має світоглядне значення;

• великий обсяг чітко і тісно систематизованої і методично переробленої сучасної наукової інформації;

• доказовість і аргументованість висловлюваних суджень;

• достатня кількість наведених переконливих фактів, прикла­дів, текстів, документів;

• ясність викладу думок і активізація мислення слухачів, постановка питань для самостійної роботи за питаннями, що обговорюються;

• аналіз різних поглядів на вирішення поставлених проблем;

• виведення головних думок і положень, формулювання висновків;

• роз’яснення введених термінів і назв, забезпечення сту­дентам можливості слухати, осмислювати і коротко запи­сувати інформацію;

• вміння встановлювати педагогічний контакт з аудиторією, використання дидактичних матеріалів і технічних засобів;

• застосування основних матеріалів тексту, контексту, блок- схем, креслень, таблиць, графіків.

У практиці вищої школи використовують різноманітні види ігкційної форми навчання. Серед них: лекція вступна, оглядова, проблемна, бінарна, лекція-візуалізація, лекція-конференція, лек­ція- інформація, лекція-консультація та ін.