Питання і завдання для самоконтролю

1. Якими для людини можуть бути наслідки нехтування психологічними знаннями?

2. Що є предметом психології? Які основні групи психічних явищ вона вивчає?

3. Як треба розуміти твердження, що психічні явища - суб'єктивний образ об'єктивного світу?

4. В чому зв’язок психіки і діяльності мозку?

5. Які галузі психологічної науки найбільше пов'язані з Вашою майбутньою професією?

6. Назвіть основні методи психологічної науки.

Теми рефератів

1. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.

2. Психологічна наука і психологічна практика.

3. Свідоме і несвідоме у психіці і поведінці людини.

Література для самоосвіти

1. Будмаев Б. Ц. Психология: как ее изучить и усвоить: Учебно­методическое пособие для студентов вузов. - М.: Учеб. литература, 1997. - 256 с.

2. Введение в психологию: Учеб. пособие / Под ред. А. В. Пе­тровского. - М.: Академия, 1995. - 496 с.

3. Данчева О. В., Швалб Ю. М. Практична психологія в економіці та бізнесі: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вузів. - К.: Лібра, 1998. - 270 с.

4. Дубравська Д. М. Основи психології: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2001. - 280 с.

5. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підручник: У 2 ч. - К: КНЕУ, 1999.

6. Максименко С. Д. Общая психология. - М.: Рефл-бук; К: Веклер, 1999. - 528 с.

7. Немов Р. С. Психология: Учебник: В 3 кн. - 3-є изд. - М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 1997.

8. Психология и педагогика: Учеб. пособие / В. М. Николаенко, Г. М. Залесов, Т. В. Андрушина и др. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1999. - 175 с.

9. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; За ред. Ю. Л. Трофімова. - К.: Либідь,1999. - 558 с.

10. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педаго­гіки: Навч. посібник. - К: Академвидав, 2006. - 520 с.

Н.Фолкэн Уак Т. Психология - это просто. - М.: Агенство “Фаир”, 1997. - 208 с.

Лекція 2

ПІЗНАВАЛЬНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

Найважливіше завдання цивілізації - навчити людину мислити.

(Т. Едісон)

План

1. Відчуття і сприймання.

2. Увага.

3. Пам'ять.

4. Мислення.

5. Уява.

1. Відчуття і сприймання

Відчуття вважають найпростішими з усіх психічних явищ. Відчуття - це відображення окремих властивостей предметів об'єктивного світу, що виникає при їхньому безпосередньому впливі на органи чуття. Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає при дії подразників на адекватний йому аналізатор. Відчуття поділяються на такі види:

1. Зорові відчуття. У пізнанні навколишнього світу та діяльності людини зорові відчуття відіграють значну роль. Апаратом зору є око, яке характеризується високою рухливістю.

2. Нюхові відчуття. Ці відчуття зумовлюються мікроско­пічними частинами речовини, яка потрапляє в носову порожнину. Завдяки органам нюху людина відчуває різноманітні запахи.

3. Смакові відчуття. Цей вид відчуттів має чотири основні модальності: солодке, солоне, кисле та гірке. Всі інші відчуття смаку є різноманітними комбінаціями цих чотирьох основних.

Шкірні відчуття. Шкірна чутливість поділяється на так­тильну, тобто відчуття тиску, дотику та температурну (відчуття холоду і тепла)

4. .Слухові відчуття. Органом, що відповідає за слух, є вухо. Розрізняють три види слухових відчуттів: мовні, музикальні та шуми.

5. Органічні відчуття. До них належать відчуття голоду, спраги, змін у діяльності серця та інших внутрішніх органів.

6. Статичні відчуття відображають статику тіла, його рівновагу, положення тіла в просторі.

7. Кгнестезичні відчуття - це відчуття рухів і положення окремих частин власного тіла.

Крім якісних характеристик, що відображають вплив специ­фічних видів енергії, всі відчуття характеризуються рядом кількісних характеристик. Одна з них - абсолютний поріг чутли­вості та пороги чутливості до розрізнення.

Для того, щоб в результаті дії подразника на органи чуття виникло відчуття, необхідно, щоб стимул, що його викликає, досягнув певної величини. Така величина називається абсолютним верхнім порогом чутливості. Найбільша сила подразника, нри якій і це існують відчуття даного виду, називається верхнім абсолютним порогом чутливості (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 — Середнє значення абсолютних порогів чутливості для різних органів чуття Органи чуття	Величина абсолютного порогу передана у вигляді умов, при яких виникає ледве помітне відчуття даної модальності
Зір Слух Смак Запах	Здатність сприймати полум'я свічки на відстані до 48 м від ока. Відчуття звуку ручного годинника у повній тиші на відстані до 6 м. Відчуття наявності однієї ложки цукру в розчині що містить 8 л води. Відчуття запаху однієї краплі парфумів у приміщенні, що складається з 6-ти кімнат.

За допомогою органів чуття ми можемо не лише констатувати наявність чи відсутність того чи того подразника, а й розрізняти подразники за їхньою силою, інтенсивністю та якістю. Те найменше збільшення сили діючого подразника, яке зумовлює ледве помітну різницю відчуттів, називається порогом чутливості до розрізнення.

У житті ми постійно помічаємо зміну в силі освітлення, збільшення або зменшення звуку Це і є прояви порогу розрізнення.

Сприймання - це цілісне відображення предметів, ситуацій та подій при безпосередньому впливі фізичних подразників на органи чуття. Разом із процесами відчуття сприймання забезпечує безпосередньо-чуттєву орієнтацію в навколишньому світі.

Відчуття знаходиться в нас самих, а властивості предметів, що сприймаються, їхні образрі локалізовані в просторі. Цей процес характерний для сприймання, на відміну від відчуття, називається об'єктивацією.

Основними властивостями образу, що створюється в процесі і в результаті сприймання, є предметність, цілісність, константність та категоріальні сть.

Предметність сприймання - це здатність людини сприймати світ не у вигляді набору не пов'язаних один з одним відчуттів, а у формі відокремлених один від одного предметів, що мають властивості, які викликають дані відчуття.

Цічісність сприймання виражається в тому, що, сприймаючи певний об'єкт, ми виділяємо його окремі ознаки, сторони, властивості і водночас об'єднуємо їх у єдине ціле, завдяки чому і виникає його образ в цілому

Константність сприймання - це здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольором і величиною, рядом інших параметрів незалежно від змін фізичних умов сприймання.

Категоріальність людського сприймання проявляється в тому, що воно має узагальнений характер, і кожний предмет ми позначаємо словом-поняттям, відносимо до певного класу.

Відповідно до цього класу в предметі ми бачимо ознаки, властиві всім предметам цього класу.

Сприймання поділяється на такі види: зорове, слухове, дотикове, кінестезичне, нюхове та смакове.

За іншого класифікацією сприймання може бути таких видів: сприймання простору, сприймання часу і сприймання руху.