Питання і завдання для самоконтролю

1. Що таке здібності? Спробуйте запропонувати власне визна­чення і порівняйте з класичним.

2. Визначити сутність понять “задатки”, “схильність”, “здіб­ність”, “талант”.

3. В чому відмінність у здібностях людей?

4. Як ви розумієте прислів’я: “Талант робить те, що може, а геній те, що повинен”.

5. Проаналізуйте рівень розвитку власних здібностей, спи­раючись на розглянуту в лекції класифікацію здібностей.

Теми рефератів

1. Здібності, обдарованість і талант: взаємозв’язок і відмінності в цих явищах.

2. Природа індивідуальних відмінностей в здібностях людей.

3. Розвиток здібностей у людини.

4. Управлінські здібності.

Література для самоосвіти

1. Артемьева Т. Н. Методологический аспект проблемы спо­собностей. - М.: Наука, 1977.

2. Морозов А. В. Деловая психология. Курс лекций: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. - СПб.: Союз, 2002.

3. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: ВЛАДОС, 2000.

4. Петровский А. В. Быть личностью. - М.: Педагогика, 1990.

5. Шадриков В. Д. Проблемы профессиональных способностей // Психологический журнал. - 1982. - № 5.

6. Щекин Г. В. Практическая психология менеджмента. - К: Украина, 1994.

Професійні здібності учня / Упор.: С. Максименко, О. Глав- ник, М. Левтик. - К.: Главник, 2004. - 112 с

.Лекція 8 психологія спілкування

Вміння вести розмову - талант.

(Стендаль)

План

1. Поняття про спілкування та його види.

2. Засоби спілкування.

3. Процес спілкування, його структура.

а) комунікативний аспект спілкування;

б) інтерактивний аспект спілкування;

в) перцептивний аспект спілкування.

І. Поняття про спілкування та його види

Термін “спілкування” все частіше зустрічається в педагогічній, психологічній, філософській, соціологічній літературі та періо­дичних виданнях. Цей термін можна почути на засіданнях Вер­ховної Ради, в прийомній директора заводу і в роздягальні робітників, на засіданнях вченої ради вищого навчального закладу і в студентській аудиторії, у класній кімнаті і на педагогічній раді. Людина не може повноцінно і щасливо жити без нормального спілкування.

Людина стає особистістю лише серед собі подібних, тільки у спільній діяльності з іншими. Важливо виховати у кожного інди­віда уважне ставлення до навколишніх, навчитися співробітництву

Біологічна роль функції співробітництва дуже важлива. Спо­чатку, допомагаючи лише вижити, вона з часом почала набувати соціального відтінку і перетворилася в основну передумову соціальних стосунків, а в подальшому - в соціальний тип спів­робітництва. Значення спілкування в житті людини, особливо в наш непростий час, неможливо переоцінити. Нині, коли студент невпевнений, що отримає розподілення, а робітник чи службовець, що не втратить роботу, коли спричиняє фінансові труднощі придбання продуктів харчування, одягу, взуття, шкільних підруч­ників, коли людина часто має справу із роздратованістю, грубістю та недоброзичливістю, - існує реальна можливість психічних і серцево-судинних хвороб. Як ніколи великого значення набуває вміння людини спілкуватися. Без цього вміння зараз неможливо прожити життя, вирішити зумовлені часом завдання, досягти успіху в будь-якій діяльності. Найважливіше завдання - навчитися розуміти, оберігати і поважати одне одного у повсякденному спілкуванні, оволодіти вмінням виховувати і навчати школярів, студентів, вміло керувати робітниками та службовцями.

За даними досліджень соціальних психологів, добрий мікро­клімат (добрі ділові стосунки) збільшує ефективність навчання на 15-18%. Бадьора атмосфера на заняттях, активна участь у них сприяє виробленню ендорфінів - речовин, що викликають приємні відчуття та добрий настрій. І навпаки: відсутність доброзичливих стосунків між студентами, школярами, робітниками, солдатами, нудьга на заняттях, викладання педагогом-вихователем матеріалу мінорним тоном, як показали дослідження, знижують працездатність від 10-20% у слабких та до 37% у сильних учнів. ІДе більше страждає педагог. Поганий настрій знижує продуктивність його праці, за даними С. Тихомирова, до 70%. А настрій викладача

• це найчастіше результат стилю його спілкування.

Проблема спілкування багатогранна. За останні роки вона стала предметом вивчення багатьох наук. Її вивчають філософи, соціологи, економісти, юристи і педагоги. Детально досліджує феномен спілкування психологія, зокрема у тих розділах, де вивчаються соціальні групи та колективи. Спілкування в різноманітних аспектах вивчає соціальна психологія. Відомо, без спілкування не виникнуло б, не існувало б і не розвивалося б людське суспільство. Як і діяльність, спілкування - необхідна умова формування кожної окремої особистості.

Спілкування - це складний багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що зумовлюються спільною діяльністью.

Чи вміємо ми спілкуватися з людьми?

Практика показує, що ефективно спілкуватися вміють далеко не _всі люди, більше того, далеко не всі керівники (хоч 50-90 % часу _ВОІ^и витрачають на спілкування). Проведення нарад, засідань, різних бесід, диспутів, переговорів, роз'яснення завдань підлеглим, зві*и перед начальством тощо - все це різні форми ділового спіл­кування.

Існують різні види спілкування, якими людина повинна во^⁰Д^іти. Виділяють, зокрема, такі:

1. Ділове спілкування - ситуації, коли метою взаємодії є д₀£>ігнення якої-небудь погодженості чи домовленості.

% Виховне спілкування - ситуації, в яких один із учасників цілеспрямовано впливає на іншого, уявляючи собі бажаний результат (сформовані переконання, навички у гвихованця).

З- Діагностичне спілкування. Його мета сформувати певне уявлення про співрозмовника чи отримати: від нього якусь щформацію.

4. Ритуальне спілкування передбачає церемоніальний характер _вза£Модії (прийоми, презентації, свята, ритуальні дії).

5* Інтимно-особистісне спілкування унікальне і специфічне. ]^₀^сливе лише тоді, коли партнери у певній ситуації, що виникла, відбувають себе психологічно рівними, однаково зацікавленими у _ВСТ£іновленні довірливого і глибокого контакту.

Спілкування на побутовому рівні передбачує вільний характер _ведення розмови, дотримання етичних норм у спілкуванні (роз­мова в колі друзів, з колегами під час відпочинку, дозвілля).

І Іадзвичайно важливим при спілкуванні є міжособистісний про- ( гір (дистанція спілкування). Дистанція спілкування залежить від багатьох чинників: від спрямування спілкування, від різних характеристик суб’єктів спілкування (їх близькості, віку, соціального статусу, психологічних особливостей, національних звичаїв тощо).

За даними психологів дистанція між партнерами залежить від ниду взаємодії і може бути такою:

• інтимна дистанція (відповідає інтимним стосункам) - до 0,5 м;

• міжособистісна дистанція (при бесідах, спілкуванні з друзями) - 0,5-1,2 м;

• соціальна дистанція (притаманна неформальним соціа­льним і діловим стосункам) - 1,2-3,7 м;

• публічна дистанція - 3,7 м і більше.

При будь-якому спілкуванні правильно обрана дистанція істотно впливає на його здійснення.

Ще однією важливою частиною спілкування є візуальний контакт, оскільки саме погляди можуть сказати набагато більше між слова. Візуальний контакт допомагає регулювати розмову Психологічні дослідження показують, що до 40 % інформації несуть жести та міміка.

Жестикуляція включає в себе всі жести рук (“мова рук”), а і акож деякі інші дії, що несуть в собі певне змістовне навантаження (наприклад, співрозмовник виймає цигарки, що означає необхід­ність завершити розмову і т. ін.).

До міміки зараховуються всі зміни, які можна спостерігати на обличчі людини, при чому мається на увазі не тільки риси обличчя, контакт очей та спрямування погляду, а й психосоматичні процеси (наприклад, почервоніння).

Врахування всіх факторів невербального спілкування надзви­чайно важливе у діловому спілкуванні. Іноді саме жести, міміка можуть дати значну інформацію для обох учасників переговорів. Від знання суб’єктами переговорного процесу різних нюансів невербального спілкування може залежати успішність результатів. .V таблиці 8.1 наведені деякі приклади трактування невербальної поведінки.

Таблиця 8.1 - Трактування невербально! поведінки ПОВЕДІНКА	ТРАКТУВАННЯ	ВИСНОВОК
Руки зчеплені на грудях	Позиція оборони	Переговори не завершувати
Партнер легко стукає по столу	Нетерпіння	Переговори слід закінчити
Молитовно складені долоні, пальці	Почуття переваги. Співрозмовник вважає, що він хитріший	Можливо, переговори слід перервати
Співрозмовнрік потирає очі	Недовіра	Подумати
Легкий нахил голови вбік	Спокій, задоволеність	Переговори можна завершити
Піднімання голови і погляд вверх або нахил голови із зосередженим виглядом	Почекай хвилинку, я подумаю	Контакт перервати
Рух головою та насуплені брови	Не зрозумів, повторити	Підсилення контакту
Усмішка, можливий легкий нахил голови	Розумію, мені нічого додати	Підтримання контакту
Ритмічне кивання головою	Ясно, зрозумів, що тобі потрібно	Підтримання контакту
Довгий, нерухомий погляд в очі співрозмовнику	Бажання підпорядкувати співрозмовника собі	Діяти залежно від обставин
Погляд убік	Зневага	Ухилення від контакту
Погляд на підлогу	Побоювання і бажання уникнути спілкування	Ухилення від контакту