4. .Поняття про характер, його місце в структурі особистості

Характер - це особливі прикмети, риси, які людина набуває в суспільстві. Таких рис психологи налічують кілька тисяч. Характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей. Характер зумовлює типові для особистості способи поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Знаючи характер людини, можна передбачити, як вона буде діяти за тих чи інших умов. Характер - це певна програма поведінки. В ньому можна виділити провідні та другорядні риси. Є цілісні, суперечливі, сильні, вольові та слабкі характери.

Структура рис характеру виявляється у тому, як людина ставиться:

а) до інших людей, демонструючи уважність, принциповість, прихильність, комунікативність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або проти­лежні риси;

б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціатив­ність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зацікавленість або протилежні риси;

в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економ­ність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;

г) до себе, виявляючи розумний егоїзм, впевненість у собі, помірне самолюбство, почуття власної гідності чи проти­лежні риси.

Характер тісно пов’язаний з темпераментом, який може сприяти або протидіяти розвиткові певних його рис. Тому важливо знати свій темперамент. Так, холерику або сангвініку легше, ніж мелан­холіку чи флегматику, сформувати в собі ініціативність і рішучість. Однак для холерика може стати серйозною проблемою форму­вання стриманості та самоконтролю, а для сангвініка - вимогли­вості до себе та самокритичності. Меланхоліку важче долати соро­м’язливість і тривожність, а флегматику - розвивати активність.

Характер формується з перших до останніх днів життя людини. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стає наслідування дорослих, у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання, а починаючи з підліткового піку важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Характер може свідомо, цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціальної поведінки, спільної діяльності, спілкуванню з іншими людьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.

5. Акцентуації характеру

Деякі риси характеру можуть бути розвинуті надміру і це призводить до формування так званих акцентуйованих рис характеру. Акцентуації характеру - це крайні варіанти норми характеру як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії, вчинки людини. Розглянемо класифікацію акцентуацій, запропоновану німецьким вченим К. Леонгардом:

1. Гіпертимний тип. Таких людей характеризує надмірна контактність, говірливість, вираженість жестів, міміки. Це енер­гійні, ініціативні, оптимістично налаштовані люди. Разом з тим, вони легковажні, дратівливі, важко переносять умови жорсткої дисципліни, вимушену самотність.

2. Дистимний тип. Для цих людей характерні низька кон- і актність, небагатослівність, схильність до песимізму. Вони ведуть замкнений спосіб життя, рідко конфліктують. Серйозні, добро­совісні, віддані в дружбі, однак не в міру пасивні і повільні.

3. Циклоїдний тип. їм притаманні часті неперіодичні зміни настрою. Під час душевного підйому вони поводяться як гіпер- тиміки, спаду - як дистиміки.

4. Збудливий тип. Схильні до хамства і сварок, до контактів, в яких самі виступають активною, провокаційною стороною. Вони иеуживчиві в колективі, владні в сім'ї. В емоційно-спокійному стані ці люди часто добросовісні, охайні, люблять дітей і тварин.

5. Застрягаючий тип. Прагнуть досягти високих показників у будь-якій справі, за яку беруться, висовують підвищені вимоги до себе. Особливо чутливі до соціальної несправедливості, разом з мім, образливі, підозрілі, схильні до помсти. Інколи занадто самовпевнені, честолюбні, ревниві, висувають непомірні вимоги до близьких і до підлеглих на роботі.

6. Педантичний тип. У конфлікти вступають рідко, висту­пають у них швидше пасивною, ніж активною стороною. На службі педант поводиться як бюрократ, висуваючи навколишнім багато формальних вимог. Інколи дратує домашніх надмірними претен­зіями щодо охайності. Його позитивні риси: добросовісність, охайність, серйозність, надійність у справах; а негативні (відштов­хуючі) - формалізм, занудливість, бурчання.

7. Тривожний тип. Людям даного типу притаманні низька контактність, невпевненість у собі, мінорний настрій. Рідко вступають у конфлікти з навколишніми, виконуючи в них, в основному, пасивну роль, у конфліктних ситуаціях шукають під­тримки і опори. Позитивні риси: дружелюбність, самокритичність, виконавчість. Внаслідок своєї беззахисності нерідко бувають “козлами відпущення”, мішенями для жартів.

8. Емотивний тип. Ці люди віддають перевагу спілкуванню у вузькому колі, контактам з людьми, яких вони розуміють із півслова. Зрідка самі вступають у конфлікти. Образи тримають у собі, не демонструючи їх. Позитивні риси: доброта, співчутливість, співрадість чужим успіхам, загострене почуття обов'язку. Нега­тивні (відштовхуючі): підвищена чутливість, сльозливість.

9. Демонстративний тип. Легко встановлюють контакти, прагнуть до лідерства, влади і похвали. Вони демонструють хорошу здатність пристосовуватися до людей і, разом з тим, схильні до інтриг (при зовнішній м’якості у манері спілкування). Такі люди дратують навколишніх самовпевненістю і високим рівнем домагань, систематично самі провокують конфлікти, але при цьому активно захищаються. Привабливими рисами є: артистичність, ввічливість, здатність захопити інших, неординарність мислення і вчинків. Риси, що відштовхують: егоїзм, лицемірство, хвалькува­тість, ухилення від роботи.

10. Екзальтований тип. Ці люди контактні, говіркі, схильні закохуватись, часто сперечаються, але не доводять справу до відкритих конфліктів. У конфліктних ситуаціях вони бувають як активною, так і пасивною стороною. Разом з тим, прив’язані та уважні до друзів і близьких. Вони альтруїстичні, здатні до співчуття, мають хороший смак, проявляють яскравість і щирість почуттів. Риси, що відштовхують: панікування, піддатливість щохвилинним настроям. Головна ознака - перебільшення почуттів.

11. Екстравершований тип. Відрізняється високою контакт- пістю, у таких людей багато друзів, знайомих, вони дуже говіркі, відкриті для будь-якої інформації. Рідко вступають у конфлікти. Часто поступаються лідерством іншим, легко підкоряються і найчастіше перебувають в тіні. Привертають оточуючих такими рисами, як готовність уважно вислухати іншого, зробити те, про що прохають. Риси, що відштовхують: піддатливість впливу, ктковажність, необдуманість вчинків, пристрасть до розваг, до

участі в розповсюдженні пліток і слухів. Головна ознака - иовернутість до навколишнього світу.

12. Інтровертований тип. Характеризується дуже низькою контактністю, замкнутістю, відірваністю від реальності, схильністю до філософствування. Прихильники самотності, рідко вступають у конфлікти з навколишніми, тільки при спробах грубого втручання в їх особисте життя. Мають такі привабливі риси як стриманість, наявність твердих переконань, принциповість. Риси, що відштов­хують: вперте відстоювання своїх ідей, на все мають власну думку, яка може бути помилковою, і, не дивлячись ні на що, вони продовжують її відстоювати. Головна ознака - повернутість до свого внутрішнього світу.