38. Світові екологічні проблеми

1992 р. ООН провела світову конференцію на найвищому рівні з цих питань у Ріо-де-Жанейро. Найбільш гострі проблеми загального природного середовища – це руйнування озонового шару, глобальне потепління, забруднення океанів та втрата багатьох видів рослин і тварин.

Озоновий шар – це тонка киснева оболонка в атмосфері, що захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання Сонця. Озон руйнує газ фреон, який використовується при виготовленні холодильників, кондиціонерів, дезодорантів. В результаті озоновий шар стає більш тонким і вже сезонно зникає над Антарктидою та іншими регіонами світу. У 1989 р. була прийнята Монреальська угода, яка заборонила використання фреонів у виробництві аерозольних препаратів.

Глобальне потепління пов’язане з парниковим ефектом –природним процесом, коли двоокис вуглецю (СО2) поглинає сонячні промені. За останні двісті років обсяг СО2 в атмосфері різко зріс у результаті розвитку промисловості та транспорту. А це призведе до танення полярного льоду та гірських льодовиків, підвищення рівня Світового океану (як мінімум на 0,5 м), затоплення островів та низин. Північно-Льодовитий океан буде повністю звільнятися від льоду влітку вже через 5 – 6 років, Амазонські джунглі знаходяться на межі загибелі, пінгвіни та 400 видів птахів вимирають

Зростання забруднення Світового океану пов’язане з тим, що його як і атмосферу, використовують всі країни світу, а відповідальних – немає. Тому Світовий океан поступово перетворюється на світовий смітник, куди скидаються відходи-забруднювачі. Це стосується вантажного флоту, танкерів, промислових та побутових відходів. Течіями ці забруднення розносяться по акваторії всього Світового океану

Рис глобальної проблеми набуває безконтрольне поховання в морях та океанах твердих та рідких радіоактивних відходів. Труднощі їх зберігання і стали причиною того, що деякі країни скидають радіоактивні відходи в контейнерах в океани.

Наступна група забруднювачів Світового океану – метали, особливо важкі (ртуть, свинець, цинк та ін.), що надходять з промисловими стічними водами, незважаючи на очисні заходи, та з атмосферними опадами.

У Світовий океан також у все більшому обсязі потрапляють синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР), які входять до складу миючих засобів і проявляють у поверхневому шарі води концерогенні та мутагенні властивості.

Негативного впливу зазнають води Світового океану в місцях розташування великих рекреаційних комплексів внаслідок втручання в екосистему прибережних районів. Моря та їх узбережжя в місцях розселення населення використовуються для скидання стічних вод та побутового сміття. Мікроорганізми, що потрапляють у Світовий океан з побутовими та річковими стоками стають збудниками епідеміологічних захворювань.

Наступна глобальна екологічна проблема – це знищення багатьох видів рослин і тварин світу. За останні 200 років на Землі зникло близько 900 тис. видів рослин і тварин з існуючих 10 – 20 млн. видів. На Світовій конференції з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. прийнята міжнародна угода з відвернення знищення рослин і тварин. Ще одна причина необхідності збереження та відновлення біорізноманіття планети – це збереження генетичного матеріалу рослинного та тваринного світу, що потрібний для розробки нових ліків від хвороб людей.

Окрім глобальних проблем природного середовища Землі виділяють групу транскордонних, пов’язаних з надлишковим ефектом від забруднення природи. Речовини – забруднювачі можуть вироблятися в одній країні, а впливати на мешканців іншої. Промислово розвинені країни вже прийняли необхідні заходи з охорони природи, у той час як багато країн, що розвиваються, часто форсують свій господарський розвиток без врахування екологічних проблем.

Свій «внесок» у світову екологічну кризу вносить міжнародна торгівля та інші види міжнародних економічних відносин. Оскільки нині різні країни мають різні екологічні стандарти, то можливе переміщення екологічно брудних виробництв до тих країн, де екологічні вимоги більш м'які. Що стосується конкретно міжнародної торгівлі, що негативними в екологічному плані прикладами є торгівля слоновою кісткою, зростання споживання гамбургерів або імпорт яловичини до країн ЄС.

Торгівля (нелегальна) рідкісними видами тварин та рослин за прибутками знаходиться на третьому місці в світі після торгівлі наркотиками та зброєю.

Ще одна проблема – зростаюча популярність в країнах Західної Європи та США «бушміту» (англ. – м'ясо джунглів), в результаті чого під загрозою знищення опинились мавпи –горили, шимпанзе, бонобо, а також слони та інші великі ссавці, птахи та рептилії. Лісозаготівельні компанії відкривають шляхи до раніше недоступних ділянок джунглів, а залізниці та літаки допомагають транспортувати «м'ясо джунглів» на європейські та американські ринки, де воно дорого коштує.