- •1. Відкрита економіка як феномен ххі ст.
- •4. Міжнародна спеціалізація та кооперація
- •2. Модель участі країн світу в світовому господарстві
- •3. Міжнародний географічний поділ праці як основна наукова категорія географії світового господарства
- •12. Перша промислова революція
- •6. Теорія порівняльних переваг
- •5. Структурний аналіз світового господарства
- •7. Теорія конкурентних переваг
- •8. Теорія кластерів
- •9. Теорія вільних економічних зон
- •10. Еволюція думки з питань міжнародного поділу праці та територіальної організації світового господарства.
- •11. Період первинного нагромадження капіталу
- •17. Структура ввп
- •18. Основні показники системи національних рахунків та їх застосування в географії світового господарства
- •19. Інтернаціоналізація та глобалізація у світовому
- •20. Географічні аспекти міжнародної економічної інтеграції
- •21. Європейська економічна інтеграція
- •22. Інші інтеграційні угрупування світу
- •23. Значення та класифікація мео
- •24. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •25.Економічні організації поза системою оон
- •26.Україна і міжнародні економічні організації
- •27. Поняття та класифікація природних ресурсів світ
- •29. Географія мінеральних ресурсів (корисних копалин) світу
- •31.Водні ресурси
- •30. Агрокліматичні ресурси
- •32. Земельні ресурси
- •37. Екологічна політика держав світу
- •38. Світові екологічні проблеми
- •39. Демографічні ресурси світу.
- •40. Світовий процес урбанізації.
- •41. Забезпечення народонаселення світу продовольством.
- •42. Трудові ресурси та ринок праці
- •43. Модель внутрішнього ринку праці
- •44. Особливості міжнародного ринку праці та чинники диференціації оплати праці.
37. Екологічна політика держав світу
Щоб зменшити зростаючі обсяги забруднення навколишнього природного середовища необхідно по-перше – обмежити економічний розвиток (зменшення обсягів виробництва і споживання, відповідно скоротяться і обсяги забруднення природи). Але досвід розвинених країн свідчить про неперспективність такого підходу. Адже із збільшенням ВВП цих країн зростають витрати на охорону навколишнього середовища, в результаті поліпшується його якість (стан повітря, води тощо). Але одночасно збільшується обсяг викидів СО2.
По друге – ефективне застосування “теореми Коуза”. Її сутність полягає в тому, що зменшити обсяги забруднення можливо і без втручання держави, якщо права власника надати двом сторонам процесу забруднення. В такому разі вони будуть шукати компромісне рішення проблеми забруднення самотужки (держава при цьому тільки встановлює права власника).
Застосування “теореми Коуза” можливе за наступних умов: а) чітке визначення прав власності; б) кошти перемовин сторін несуттєві; в) сторони можуть вести перемовини. Але є і обмеження у використанні підходу, що пропонує Р.Коуз. Так він не дає можливості вирішити проблеми смогу у великих містах (коли мешканці мають домовитися з водіями), а також непридатний до вирішення світових екологічних проблем –глобального потепління, знищення озонового шару тощо.
Низка наступних пропозицій, незважаючи на теорему Коуза, виходять з того, що екологічне оздоровлення планети неможливе без втручання держави. Насамперед, це запровадження “податку Пігу”. Такий податок визначається для кожного підприємства з врахуванням його надлишкової негативної дії на природне середовище.Податок Пігу веде до збільшення ціни та зменшення кількості товарів на ринку, відповідно зменшується забруднення. Тобто цей податок запроваджує певні соціальні витрати виробництва.
Наступна пропозиція передбачає прямий державний контроль обсягів забруднення, коли кожному підприємству визначається ліміт забруднення, при перевищенні якого накладається штраф.
Більш гнучкою та ефективною вважається пропозиція надання “дозволів на забруднення” (або “екологічних ліцензій”). Це є спроба запровадження ринкового механізму в екологічну сферу. Такий підхід за мінімального втручання держави дозволяє істотно зменшити обсяги забруднення і при цьому контролювати його загальний рівень у країні. Такий підхід має інші переваги: стимулює фірми розвивати екологічно чисті технології, стримує збільшення забруднення при розвитку промисловості.
Заключна пропозиція щодо зменшення обсягів забруднення природного середовища полягає в переробці промислових та побутових відходів. У більшості випадків, держава повинна стимулювати бізнес-діяльність з переробки відходів, наприклад, шляхом зменшення податків на продукцію з відходів або у випадку торгівлі –включення вартості тари в ціну товару тощо. Для населення рекомендується запровадження сортування відходів, а за невиконання цієї вимоги в деяких штатах США передбачені штрафи.