30. Агрокліматичні ресурси

Продуктивність сільського господарства залежить не тільки від кількості і якості земель, а також і від кліматичних умов. Найкращі умови для рослинництва є в районах з достатньою кількістю тепла і коефіцієнтом зволоження, близьким до одиниці. У районах, де сума активних температур нижча 1200°С, землеробство практично неможливе або дуже нерентабельне. Добрі умови для землеробства складаються на півдні помірного і в субтропічному поясах (за виключенням центральних районів Євразії), де сума активних температур становить від 2000°С до 4000°С, що дає змогу вирощувати більшість зернових культур, фрукти і овочі помірного поясу.

Сума активних температур 3000-4000°С у тропічному та екваторіальному кліматі дає змогу отримувати по 2-3 урожаї за рік. Але у більшості районів з тропічним кліматом зволоження бідне і для вирощування рослин потрібне зрошування, тому землеробство тут розвивається лише в долинах великих транзитних річок. В екваторіальному кліматі землеробство ускладнене надмірним зволоженням, яке призводить до дуже інтенсивного хімічного вивітрювання і збіднення ґрунтів.

Фактично у тропічних районах зі сприятливими агрокліматичними умовами існуючі земельні ресурси ніби збільшуються у кілька разів. Адже на одних і тих же площах за рік можна збирати по кілька врожаїв, а окремі види рослин вегетують і достигають практично цілорічно. Це значно спрощує продовольче забезпечення населення, дає змогу створювати менші запаси сільськогосподарської продукції, сприяє постійному поповненню оборотних коштів у сільському господарстві.

35. Правило Хотелінга щодо визначення ціни вичерпних природних ресурсів на світовому ринку Щодо вичерпних ресурсів, то при граничній вартості нуль, вони залишаються обмеженими, отже їх ціна буде більше нуля. Такий дохід, що має підставою обмеженість вичерпних природних ресурсів, називається економічною рентою від обмеженості запасів природних ресурсів. Із зростанням споживання та із зменшенням запасів певного вичерпного ресурсу, його власник буде отримувати зростаючу ренту. Явище зростання ренти від обмеженості природних ресурсів дослідив та формалізував американський вчений початку 20 ст. Гарольд Хотелінг. Правило Хотелінга визначає, що рента від обмеженості природних ресурсів буде зростати точно у відповідності з позичковим відсотком. Тобто, якщо позичковий відсоток збільшиться на 10%, рента зросте теж на 10%. Пояснення цього правила наступне. Припустимо, Ви є власником певного ресурсу з граничною вартістю виробництва – нуль і хочете його продати на ринку. Якщо позичковий відсоток дорівнює 10%, то при ціні ресурсу $100 в поточному році, наступного року він коштуватиме $110 (тобто ціна зросте на 10%). Ви можете: 1) продати ресурс у цьому році за $100, інвестувати гроші за позичковий відсоток та отримати $110 в наступному році; 2) продати ресурс у наступному році за $110. Результат буде той самий, обидві можливості для власника ресурсу рівнозначні. Якщо ж поточна ринкова ціна – більше $100, власнику ресурсу вигідніше продати його зараз і інвестувати дохід, оскільки він отримує наступного року більше $110. Так, за поточної ціни ресурсу $101, його власник одержить за нього в наступному році $111,10. І навпаки, якщо поточна ціна є меншою за $100 – товар краще не продавати, оскільки за ціну $99 його власник дістане наступного року лише $108,90. Тобто ринкова ціна вичерпного природного ресурсу буде в рівновазі тільки тоді, коли поточна ціна інвестована за ринковим позичковим відсотком, дорівнюватиме очікуваній ціні наступного року.