
- •1. Відкрита економіка як феномен ххі ст.
- •4. Міжнародна спеціалізація та кооперація
- •2. Модель участі країн світу в світовому господарстві
- •3. Міжнародний географічний поділ праці як основна наукова категорія географії світового господарства
- •12. Перша промислова революція
- •6. Теорія порівняльних переваг
- •5. Структурний аналіз світового господарства
- •7. Теорія конкурентних переваг
- •8. Теорія кластерів
- •9. Теорія вільних економічних зон
- •10. Еволюція думки з питань міжнародного поділу праці та територіальної організації світового господарства.
- •11. Період первинного нагромадження капіталу
- •17. Структура ввп
- •18. Основні показники системи національних рахунків та їх застосування в географії світового господарства
- •19. Інтернаціоналізація та глобалізація у світовому
- •20. Географічні аспекти міжнародної економічної інтеграції
- •21. Європейська економічна інтеграція
- •22. Інші інтеграційні угрупування світу
- •23. Значення та класифікація мео
- •24. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •25.Економічні організації поза системою оон
- •26.Україна і міжнародні економічні організації
- •27. Поняття та класифікація природних ресурсів світ
- •29. Географія мінеральних ресурсів (корисних копалин) світу
- •31.Водні ресурси
- •30. Агрокліматичні ресурси
- •32. Земельні ресурси
- •37. Екологічна політика держав світу
- •38. Світові екологічні проблеми
- •39. Демографічні ресурси світу.
- •40. Світовий процес урбанізації.
- •41. Забезпечення народонаселення світу продовольством.
- •42. Трудові ресурси та ринок праці
- •43. Модель внутрішнього ринку праці
- •44. Особливості міжнародного ринку праці та чинники диференціації оплати праці.
23. Значення та класифікація мео
Міжнародна економічна організація – це об’єднання не менше трьох держав, яке має цілі, компетенцію (коло питань), постійні органи управління, а також організаційні норми (статут, членство, порядок прийняття рішень).
Міжнародні економічні організації поділяються:
І. За відношенням до уряду:
а) міжурядові;
б) неурядові.
ІІ. За об’єктом діяльності та колом питань:
а) загальної компетенції (наприклад, ООН);
б) вузької компетенції (наприклад, ОПЕК).
ІІІ. За географічною ознакою:
а) світові організації;
б) регіональні;
IV. За часом дії:
а) постійні;
б) тимчасові.
Головна мета МЕО – сприяння економічному співробітництву держав світу через такі функції:
1) координаційно-інформаційна;
2) нормативно-регулююча;
3) контрольно-спостережна;
4) організаційно-правова.
Основою створення МЕО є міжнародні угоди держав. Постанови МЕО носять рекомендаційний характер. Основний метод досягнення рішень – консенсус (тобто погодження позицій всіх сторін). При цьому, як правило, застосовується зважене голосування – коли кількість голосів є пропорційна відповідно до розміру організаційного внеску країни. МЕО діють за допомогою спеціального механізму управління, що включає: а) сесії; б) конференції; в) секретаріати тощо.
Фінансові кошти МЕО складаються, по-перше, з обов’язкових внесків країн-учасниць (у такий спосіб формується кошторис організації), по-друге, з добровільних внесків країн- учасниць (так створюються різні фонди).
33. Лісові ресурси світу. Лісові ресурси - це ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися для задоволення будь-яких потреб суспільства. Вони складаються з деревних, технічних, харчових, кормових, лікарських ресурсів. Ліси виконують також захисні, водоохоронні, оздоровчі, заповідні функції. Загальна площа Землі, покрита лісами, становить 28% усієї території суходолу. Загальна площа лісів на планеті - 359 млрд гектарів, у тому числі хвойних - 127 млрд гектарів і листяних — 232 млрд гектарів. Основна частина лісів розташована в помірному і тропічному поясах (мал. 35). Крім того, на планеті виділяють два пояси лісових ресурсів: північний і південний. У північному переважають хвойні породи дерев, у південному — листяні. Найбільші площі лісів збереглися в Азії, найменші — в Австралії, але лісистість їх різна. Найбільші запаси деревини є в Росії, Канаді, Бразилії, США. Є країни, які можна назвати безлісими: Бахрейн, Катар, Лівія. За останні 200 років кількість лісів на Землі зменшилася майже вдвічі. Щороку їх площа скорочується на 125 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює площі Австрії і Швейцарії разом узятих. Основні причини - вирубування лісів (з метою використання деревини в господарських цілях, збільшення площ сільськогосподарських угідь, будівництва ліній зв'язку, автотранспортних шляхів) і природна загибель лісів (унаслідок пожеж, кислотних дощів, радіаційного забруднення тощо). Перед людством постала проблема раціонального використання та збереження лісових ресурсів, а отже, підтримання рівноваги в природному комплексі всієї планети.