22. Інші інтеграційні угрупування світу

На сьогодні найбільші інтеграційні масиви світу (крім Європейського союзу) сформувалися в Північній Америці (НАФТА) та Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), де інтеграційні процеси найбільш інтенсивно відбуваються між країнами АСЕАН та АТЕС.

НАФТА (англ. NAFTA – North America Free Trade Area) – Угода про Північно-американську зону вільної торгівлі, підписана у Вашингтоні в 1992 р., вступила в силу з 1.01.1994 р. Об’єднала Канаду, Мексику та США з метою створення протягом 15 років зони вільної торгівлі за допомогою заходів із лібералізації руху товарів, послуг і капіталів з поступовим скасуванням митних та інвестиційних бар’єрів. На відмінну від ЄС, країни НАФТА не передбачають створення єдиної валютної системи та координації зовнішньої політики.

Поняття „Азійсько-Тихоокеанський регіон” є досить аморфне в соціально-економічному розумінні та сприйняті. По-перше, до нього належать „контрастні” країни: Китай, який будує соціалізм з „китайським обличчям”, США, Канада, Австралія – провідні країни світу; нові індустріальні країни першої і другої „хвилі” (Південна Корея, Сингапур, Малайзія, Філіпіни, Індонезія та ін.), більшість із яких ще зовсім недавно були феодальними або колоніальними. По-друге, виникає логічне питання про кількісний склад регіону, його структуру і вагу у світовому господарстві і якщо до нього входять США та Канада, то що залишається від макрорегіону „Північна Америка”? Тому при виділенні АТР як інтеграційного світового масиву, США і Канаду, як правило, не враховують.

АСЕАН (англ. ASEAN – Association of South East Asia Nations) – Асоціація країн Південно-Східної Азії, заснована в 1967 р. та об’єднує нині 10 країн: Бруней, В’єтнам, Індонезію, Камбоджу, Лаос, Малайзію, М’янму, Сінгапур, Таїланд, Філіпіни. Штаб квартира знаходиться в Сінгапурі.

АТЕС – Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво, утворене в 1989 р. Об’єднує 21 країну: Австралію, Бруней, Канаду, Китай з Гонконгом (Сянганом), Кірібаті, Малайзію, Маршалові острови, Мексику, Нову Зеландію, Пануа – Нову Гвінею, Республіку Корею, Сінгапур, США, Тайвань, Чілі, Філіпіни, Японію, Росію, В’єтнам, Перу (три останні ввійшли до АТЕС у 1998 р.). Штаб квартира знаходиться в Сінгапурі. Мета – створення єдиного економічного простору шляхом лібералізації торгівлі й інвестиційного режиму, а також співробітництво з збереження навколишнього природного середовища.

СААРК (англ. SAARK – South Asia Association of Regional Cooperation) – Південно-Азійська асоціація регіонального співробітництва, створена в 1985 р. Об’єднує 8 країн Південної Азії: Індію, Пакістан, Афганістан, Бангладеш, Непал, Шрі Ланку, Мальдівські острови, Бутан. На останньому засіданні в липні 2008 р. В столиці Індії Нью-Делі піднімалися питання боротьби з тероризмом та голодом.

Проходять інтеграційні процеси в Латинській Америці. Це насамперед стосується створення Латиноамериканської асоціації інтеграції (ЛААІ), яка утворилася в 1981 р. з Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), яка в свою чергу була започаткована в 1961 р. Якщо ЛАВТ мала метою усунення обмежень та мита в торгівлі, то мета ЛААІ – створення спільного ринку країн Південної Америки та Мексики. Приймають участь в ЛААІ 13 країн: Аргентина, Бразилія, Мексика, Парагвай, Перу, Чілі, Уругвай, Колумбія, Еквадор, Венесуела, Болівія, Сурінам, Гайяна. У межах ЛААІ створені субрегіональні союзи: Ла-Платська і Андська групи (з 1969 р.), Амазонський пакт (1948 р.), МЕРКОСУР (1991 р.). До Ла-Платської групи (або Договору басейну річки Ла-Плата) належать 5 держав (Аргентина, Болівія, Бразилія, Парагвай, Уругвай). Мета – оптимальне використання та охорона природних ресурсів річки Ла-Плата. До Андської групи (або системи Андської інтеграції) увійшли 5 країн (Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу, Еквадор, асоційований член - Панама). Мета – формування Андського економічного простору, створення Андського спільного ринку.

Амазонський пакт (або Договір про співробітництво країн Амазонської зони) об’єднує 8 країн (Болівію, Бразилію, Венесуелу, Гайану, Колумбію, Сурінам, Еквадор). Мета: прискорене спільне освоєння та раціональне використання ресурсів басейну Амазонки, їх захист від іноземної експлуатації, співпраця з створення інфраструктури.

МЕРКОСУР (ісп. MERCOSUR-El Mercado Comun Del Sur) – Спільний ринок країн Південного конусу, охоплює 4 країни: Аргентину, Бразилію, Парагвай, Уругвай. Мета: створення спільного ринку країн-учасниць протягом 10 років на підставі проектів та підприємств, що здійснюються в межах Ла-Платської групи. Країни Центральної Америки створили Організацію Центрально-Американських держав (ОЦАД) в 1951 р. у складі 5 країн: Гватемала, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка. Мета: економічна та політична інтеграція, запобігання та врегулювання конфліктів. Країни Карибського басейну утворили Карибський спільний ринок (КСР - 1974 р.) – як розвиток Карибського співтовариства (КС – 1973 р.). Склад – 14 країн: Антігуа Барбуда, Багамські острови, Барбадос, Беліз, Домінікана, Гренада, Гайана, Монтсерат, Сент-Кітс та Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент та Гренадіни, Сурінам, Тринідад і Тобаго, Ямайка. Асоційовані члени: Британські Віргінські острови, Теркс та Кайкос. У 1976 р. запроваджений єдиний митний тариф. У 1994 р. на конференції в Картахені розглянуті перспективи входження в НАФТА, як Асоціації Карибських держав (1994 р.), що охоплює 25 країн та 12 територій. 23 березня 2008 р. в Сантьяого (Чілі) країни Латинської Америки оголосили про створення Союзу націй південноамериканських країн – УНАСУР. Даний блок фактично утворився на базі потужного МЕРКОСУР та країн Анзського договору і включив 12 країн (тобто всі континентальні країни Південної Америки, окрім Гвіани). Отже, інтеграційні процеси в Латинській Америці посилюються.

Країни Африки реалізують свої інтеграційні прагнення в межах Африканського союзу (2000 р.), який раніше називався Організація африканської єдності (1963 р.). Належать до Африканського союзу всі 54 держави континенту. Штаб-квартира – в столиці Ефіопії Аддіс-Абебі. Є плани щодо запровадження єдиної валюти – афро. Разом з цим діють і регіональні угрупування, наприклад ЕКОВАС (англ. ECOWAS – Economic Council of West-African States) – Економічна рада країн Західної Африки (1975 р.) та Союз арабського Магрибу (1989 р.) у складі 5 країн (Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс).

З інших інтеграційних утворень світу відзначимо ОЧЕС – Організацію Чорноморського економічного співробітництва, яку було створено в 1992 р. у складі 11 держав Чорноморського басейну: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Туреччина, Болгарія, Румунія, Росія, Україна. Штаб-квартира – в Стамбулі (Туреччина), спільний банк – в Салоніки (Греція). Головна мета – перетворення Чорного моря в зону миру, свободи, економічної стабільності і процвітання, дружніх добросусідських відносин. ОЧЕС – перше велике інтеграційне угрупування країн постсоціалістичного та постконфротаційного етапу розвитку світової економіки, яке намагається поєднати інтереси країн з різними в недалекому минулому політичними та економічними системами. Можна вважати, що взаємодія держав у рамках ЧЕС є важливим прецендентом у створенні регіональної системи безпеки та співробітництва, де Україна може перетворити преференції свого географічного положення на реальні політико-економічні важелі впливу.