- •1. Відкрита економіка як феномен ххі ст.
- •4. Міжнародна спеціалізація та кооперація
- •2. Модель участі країн світу в світовому господарстві
- •3. Міжнародний географічний поділ праці як основна наукова категорія географії світового господарства
- •12. Перша промислова революція
- •6. Теорія порівняльних переваг
- •5. Структурний аналіз світового господарства
- •7. Теорія конкурентних переваг
- •8. Теорія кластерів
- •9. Теорія вільних економічних зон
- •10. Еволюція думки з питань міжнародного поділу праці та територіальної організації світового господарства.
- •11. Період первинного нагромадження капіталу
- •17. Структура ввп
- •18. Основні показники системи національних рахунків та їх застосування в географії світового господарства
- •19. Інтернаціоналізація та глобалізація у світовому
- •20. Географічні аспекти міжнародної економічної інтеграції
- •21. Європейська економічна інтеграція
- •22. Інші інтеграційні угрупування світу
- •23. Значення та класифікація мео
- •24. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •25.Економічні організації поза системою оон
- •26.Україна і міжнародні економічні організації
- •27. Поняття та класифікація природних ресурсів світ
- •29. Географія мінеральних ресурсів (корисних копалин) світу
- •31.Водні ресурси
- •30. Агрокліматичні ресурси
- •32. Земельні ресурси
- •37. Екологічна політика держав світу
- •38. Світові екологічні проблеми
- •39. Демографічні ресурси світу.
- •40. Світовий процес урбанізації.
- •41. Забезпечення народонаселення світу продовольством.
- •42. Трудові ресурси та ринок праці
- •43. Модель внутрішнього ринку праці
- •44. Особливості міжнародного ринку праці та чинники диференціації оплати праці.
19. Інтернаціоналізація та глобалізація у світовому
господарстві
Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообороту, руху капіталів робочої с між країнами.
Історичні корені глобалізації знаходяться в процессах інтернаціоналізації, які з позицій географії світового
господарства розвиваються в двох напрямках – внутрішньому та зовнішньому. Перший – полягає в зростанні споживання імпортних товарів, послуг, капіталів, технологій у сфері споживання даної країни. Другий – проявляється в переважний орієнтації господарства країни на світовий ринок (показник – експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квоти). Одне з важливих джерел глобалізації – транснаціоналізація, в межах якої певна частина виробництва, споживання, експорту, імпорту доходів країни, залежать від рішень, які приймаються за межами країнами. Ведуча сила (двигун) транснаціоналізації – ТНК1, що виступають як результат, і як головні діючі сили особами процесів інтернаціоналізації та глобалізації.
Основна сфера дії глобалізації – світове господарство, тобто глобалізація процесів виробництва, обміну, розподілу та споживання як між підприємствами, так і між національними економіками. Виробництво та споживання в багатьох країнах світу нині залежать від їхнього забезпечення імпортною сировиною та енергоносіями. Багато країн для свого економічного розвитку та забезпечення внутрішнього ринку гостро потребують імпорту капіталу та споживчих товарів, а деякі – кваліфікованої робочої сили.
Під глобалізацією розуміють ситуацію, коли політичні кордони втрачають свою значимість, посилюється економічна залежність країн і світове господарство перетворюється в єдиний світовий ринок.
Глобалізацію розглядають у широкому та вузькому розуміннях.
Глобалізація в широкому розумінні (на макрорівні) охоплює сукупність таких процесів, як:- транскордонні потоки товарів, капіталів, технологій,інформації, людей;- переважна орієнтація фірм на світовий ринок у торгівлі товарами та послугами, інвестиціях та в інших формах міжнародного бізнесу; - територіальна та інституціональна інтеграція світового ринку; - зростаюча роль транснаціональних компаній (ТНК) у світовому господарстві; - виникнення глобальних проблем (екологічна, демографічна, продовольча), для вирішення яких необхідна співпраця в світовому мірилі.
У вузькому розумінні (на мікрорівні) глобалізація розглядається, як найвища стадія інтернаціоналізації виробництва на рівні підприємства. Зокрема виділяють такі рівні інтернаціоналізації фірми: 1) національний оператор: фірма здійснює операції всередині країни; 2) регіональний експортер: фірма експортує продукцію до країн – сусідів першого порядку; 3) міжнародний експортер: фірма експортує окремі товари до різних країн світу; 4) міжнародний інвестор: фірма створює виробничі філії за кордоном; 5) глобальний експортер та інвестор: фірма здійснює ці операції в багатьох країнах світу.