- •1. Відкрита економіка як феномен ххі ст.
- •4. Міжнародна спеціалізація та кооперація
- •2. Модель участі країн світу в світовому господарстві
- •3. Міжнародний географічний поділ праці як основна наукова категорія географії світового господарства
- •12. Перша промислова революція
- •6. Теорія порівняльних переваг
- •5. Структурний аналіз світового господарства
- •7. Теорія конкурентних переваг
- •8. Теорія кластерів
- •9. Теорія вільних економічних зон
- •10. Еволюція думки з питань міжнародного поділу праці та територіальної організації світового господарства.
- •11. Період первинного нагромадження капіталу
- •17. Структура ввп
- •18. Основні показники системи національних рахунків та їх застосування в географії світового господарства
- •19. Інтернаціоналізація та глобалізація у світовому
- •20. Географічні аспекти міжнародної економічної інтеграції
- •21. Європейська економічна інтеграція
- •22. Інші інтеграційні угрупування світу
- •23. Значення та класифікація мео
- •24. Міжнародні економічні організації в системі оон
- •25.Економічні організації поза системою оон
- •26.Україна і міжнародні економічні організації
- •27. Поняття та класифікація природних ресурсів світ
- •29. Географія мінеральних ресурсів (корисних копалин) світу
- •31.Водні ресурси
- •30. Агрокліматичні ресурси
- •32. Земельні ресурси
- •37. Екологічна політика держав світу
- •38. Світові екологічні проблеми
- •39. Демографічні ресурси світу.
- •40. Світовий процес урбанізації.
- •41. Забезпечення народонаселення світу продовольством.
- •42. Трудові ресурси та ринок праці
- •43. Модель внутрішнього ринку праці
- •44. Особливості міжнародного ринку праці та чинники диференціації оплати праці.
1. Відкрита економіка як феномен ххі ст.
Світове господарство нині розвивається під гаслом „відкритої економіки”. Це знаковий термін у ХХІ ст. Відкрита економіка – це така економіка, яка забезпечує повну вільність здійснення міжнародних економічних зв’язків як за основними формами цих зв’язків (доякихналежать міжнародна торгівля товарами, міжнародне інвестування, міжнародні валютно-фінансові послуги, міжнародний туризм тощо), так і за країнами та регіонами світу. Гасло „відкритої економіки” висунув ще в кінці ХVІІІ ст. відомий англійський економіст, „батько ринкової економіки” шотландець Адам Сміт у формі „теорії вільної торгівлі” – у своїй відомій праці „Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776). Він обстоював вільний рух товарів у тогочасному світі. Гасло „відкритої економіки” має більш повний зміст, оскільки передбачає вільний рух усіх чинників виробництва, до яких, згідно засад економічної теорії, відносяться земля (природні ресурси), праця (демографічні ресурси), капітал (фінансові ресурси) та інформація (інформаційні ресурси). Отже, поняття „відкритої економіки” є ширшим, ніж поняття „вільної торгівлі”.Відкрита економіка має такі переваги:1. Забезпечує швидке розповсюдження науково-технічних досліджень та новинок.2. Поглиблює спеціалізацію господарства окремих країн.3. Сприяє ефективному розподілу ресурсів у глобальному мірилі.4. Надає кожній людині, як споживачу, можливість вільного вибору найкращих світових товарів („світових брендів”).
Наведені переваги відкритої економіки роблять її притягливою та доступною не тільки для високорозвинутих країн, але й для країн, що розвиваються. Ось чому термін „відкрита економіка” є нині популярним у Китаї (у перекладі на китайську – „кайфан”), в арабських („інтіфах”) та інших країнах світу.
4. Міжнародна спеціалізація та кооперація
Міжнародний географічний поділ праці має два наслідки:1. Міжнародна спеціалізація господарства.2. Міжнародне кооперування виробництва.
Міжнародна спеціалізація господарства (МСГ) означає зосередження на виробництві певного продукту в межах певної галузі, в результаті чого країна набуває певної експортної спеціалізації на світовому ринку. МСГ забезпечує вищу продуктивність праці та нижчу собівартість виробництва певної продукції. МСГ буває:
1. Галузева, в т.ч.:
1.1. Спеціалізація підприємства.
1.2. Внутрішньогалузева.
1.3. Міжгалузева.
2. Геопросторова, в т.ч.:
2.1. Міжнародна спеціалізація країни.
2.2. Міжнародна спеціалізація регіону.
2.3. Міжнародна спеціалізація інтеграційного угрупування.
Міжнародне кооперування виробництва (МКВ) є зворотною стороною МСВ і означає взаємозв’язки спеціалізованих підприємств, у т.ч. в міжнародному мірилі. Воно відбувається як у виробничій, так і в торговельній та сервісній сфері.
МКВ має форми та методи. Форми МКВ включають: виробничу, торгівельну та сервісну. До методів МКВ відносять:
а) просту кооперацію (або міжнародний підряд);
б) складну кооперацію (або договірну спеціалізацію);
в) створення спільних підприємств.