Особливості відображення інформації зі зовнішньоекономічних договорів в системі бухгалтерського обліку

Експортно-імпортні операції з погляду предмета зовнішньоекономічного договору (контракту) можна розділити на три групи: операції по руху товарів; операції по наданню робіт і послуг; операції по руху капіталів.

Облік операцій по руху товарів, наданню робіт і послуг – це облік традиційних у зовнішньоекономічній діяльності операцій експорту, імпорту, реекспорту, реімпорту, бартеру.

Облік руху капіталів – це облік інвестицій, у тому числі придбання й продаж цінних паперів, а також надання й одержання фінансових (банківських) кредитів із терміном більш, чим 90 днів.

У міжнародній практиці існують різноманітні договори, їхній зміст залежить від операції, що збираються здійснити контрагенти, але, незважаючи на всю розмаїтість таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу.

Зовнішньоторговельні постачання товарів є одним із видів зовнішньоторговельних операцій і являють собою процес купівлі-продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями й посередниками в різних країнах. У залежності від виду здійснюваних зовнішньоторговельних постачань, тобто напрямку торгівлі, резидент України може бути експортером або імпортером.

Вид зовнішньоторговельних постачань визначається напрямком торгівлі, а виходить, існують два види зовнішньоторговельних постачань: експорт та імпорт. Реекспорт і реімпорт є різновидом експортно-імпортних постачань і, як правило, є логічним продовженням раніше здійснених експорту й імпорту товарів.

Сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів виражена в наступних функціях: організація й обслуговування зовнішньоторговельного обміну товарів; визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів; організація міжнародного грошового обігу.

Організація розрахунків по зовнішньоторговельним постачанням обумовлено: видом зовнішньоторговельного постачання; видом зв'язку між експортером і імпортером – прямий та непрямий - через посередника; умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу - базисні умови постачань та фінансові умови розрахунків.

На організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів впливають умови їхнього здійснення або вид цих операцій.

В зовнішньоекономічній діяльності здійснюються наступні види експортно-імпортних операцій по постачанню товарів: у рахунок міжурядових угод; у межах державного контракту; на умовах державного кредиту; на умовах комерційного кредиту або в рахунок відстрочки платежу; на умовах компенсаційної угоди; на умовах бартерного контракту; у рахунок надання допомоги.

Вид зв'язку між експортером (постачальником) та імпортером (покупцем) визначає спосіб практичного здійснення конкретного виду постачань, називаний у міжнародній торговельній практиці "методом постачання". У міжнародній торговельній практиці використовується два основних методи здійснення цих постачань: прямій і непрямий. Посередники беруть на себе численні функції по покупці і реалізації товарів. З ними можуть бути укладені наступні види договорів: постачання, комісії, доручення на надання посередником різного роду послуг. За послуги посередник одержує винагороду в погоджених розмірах. Вибір форми договору визначається рядом факторів, але в першу чергу вибір залежить від статусу посередника й повноважень, якими він наділяється. Це у свою чергу впливає на предмет експортно-імпортних операцій по постачанню товарів. В одному випадку з посередником може бути укладений договір постачання, що не є зовнішньоекономічним договором, а з іншої сторони договір-доручення або договір - комісії. Останні припускають укладання договору і з іноземним контрагентом. Якщо за умовами договору комісіонер робить увіз-вивіз товарів, то йому доручається оформляти операції по пропуску цих товарів через митний кордон. Таким чином, операції ввозу-вивозу через митний кордон по таких операціях в експортера або імпортера може ні бути, оскільки ці операції здійснені посередником.

Базисні умови постачань - це сукупність умов доставки товарів від продавця до покупця. Базисні умови постачань можна охарактеризувати як форма постачань. В залежності від базисних умов постачань товарів в експортера та імпортера формуються операції, пов’язані з доставкою товарів згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Фінансові умови розрахунків також впливають на характер і кількість операцій у контрагентів, оскільки містять у собі: способи, умови, засоби платежу й форми розрахунків.

Таким чином, здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів та наявність об'єктів обліку по них обумовлено численними факторами.

Предметом обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів є сукупність об'єктів обліку в процесі їхнього здійснення, що розкривають їхній зміст. Об'єкти обліку досліджуваних операцій можна згрупувати у дві групи:

• перша група - експортовані й імпортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань;

• друга - операції продажу і вивозу експортованих і покупки й ввозу імпортованих товарів і розрахунків по них у процесі здійснення цих операцій, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між експортером і імпортером, умовами зовнішньоекономічного договору закупівлі-продажу й організаційних форм торгівлі.

Ліцензування й квотування також є невід'ємною частиною здійснення експортно-імпортних операцій, включаючи бартерні. Ліцензуванню підлягають тільки визначені види товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністром України щорічно, а також експортно-імпортні операції, по яких перевищені законодавчо встановлені терміни розрахунків.

Розрахунки між резидентом і нерезидентом здійснюються тільки через уповноважені банки, у яких як засіб платежу використовується іноземна валюта. Для здійснення таких розрахунків одержувати індивідуальну ліцензію не потрібно. Розрахунки між резидентом і нерезидентом можуть здійснюватися й у валюті України (у гривнях), однак обов'язковою умовою для проведення таких розрахунків є одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

Крім того, одержання юридичними особами резидентами індивідуальної ліцензії вимагає здійснення деяких експортно-імпортних операцій.

Особливістю зовнішньоторговельних постачань є, насамперед, те, що товари в таких угодах "перетинають" кордон однієї держави. Зовнішньоторговельні постачання вважаються здійсненими, якщо товар, обговорений у контракті, доставлений у пункт призначення, що можливо після виконання передбачених законодавством митних формальностей і процедур, тобто митного оформлення вантажу. Це спричиняє необхідність реєстрації суб'єктів зовнішньоторговельних поставок у митних органах для їх обліку як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

У ролі декларанта може виступати як резидент, так і нерезидент. Сторона, на яку покладаються обов'язки по декларуванню, установлюється за домовленістю сторін. Декларування товарів по операціям експортно-імпортних постачань також може проводитися іншим суб’єктом підприємницької діяльності в особі митного брокера, яким може бути юридична чи фізична особа, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом по місцю реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Сам процес оформлення вантажної митної декларації в залежності від багатьох факторів (оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, необхідність підтвердження коду товару по Українському класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності й сертифікації товару (УКТ ЗЕД) та ін.) може бути складним і тривалим. Митне оформлення може бути довершеним тільки після проведення усіх видів контролю.