Використання міжнародних правил "інкотермс" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)

Міжнародна торгова практика виробила різні типи базисних умов постачання товарів, що враховують так чи інакше транспортний чинник у зовнішньоторговельній ціні. "Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" встановлюють базис ціни в залежності від того, чи включаються витрати по транспортуванню та інші витрати у ціну товару чи ні.

Суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності при укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) предметом яких є товари, застосовують Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів із метою однакового тлумачення комерційних термінів учасників відносин "ІНКОТЕРМС" випуску 2000 р. або "Інкотермс-90".

У правилах "Інкотермс" взаємні зобов’язання продавця й покупця об’єднані в десять розділів, міститься 13 термінів, об'єднаних у чотири групи. У кожному з них зобов’язанням продавця відповідають зобов’язанням покупця. До розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі: надання товару відповідно до договору (сплата ціни); ліцензії, дозволи й формальності; договір перевезення й страхування; постачання (прийняття постачання); перехід ризику; повідомлення покупця (продавця); розподіл прибутків; доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; перевірка товару, упакування, маркування; інші зобов'язання.

Базисні умови визначають:

• транспортні умови: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів обраним видом транспортного засобу на усьому шляху його слідування від продавця до покупця;

• умови по оформленню документів;

• умови здачі-приймання товарів.

Всі умови постачання, що входять в "Інкотермс", можна розділити на 4 групи, починаючи з умов, по яких практично вся відповідальність покладається на покупця, і закінчуючи тими, по яких усі витрати й ризики несе продавець.

Перша група /Е - умова/ під назвою "Франко-завод", "Франко-підприємство" передбачає покладання обов'язків на продавця по відпустці товару покупцеві безпосередньо на своєму складі. З моменту передачі товарів покупцеві переходить ризик випадкового знищення товару і він несе всі витрати, пов'язанні з їх перевезенням: навантаження, транспортування, страхування товару, здійснює декларування зазначених товарів на митниці, оплачує мита.

Друга група /F - умови/ - передбачає виконання зобов'язань і відповідальність продавця до моменту передачі вантажу транспортним коштам, вказаним покупцем, і передачі товару основному перевізнику. Основний вигляд транспорту оплачується покупцем. В умовах групи F не зазначено точного опису процедури здачі-приймання товару. Тому при укладанні контракту слід як найдетальніше відображати процедуру передачі товару з метою запобігання непорозумінь. Ця група має наступні різновиди:

FCA - "Франко-перевізник", "Франко вагон/платформа", "Франко/місто";

FAS /ФАС/ - "Франко вздовж борта/судна", "Франко-борт/порт відвантаження";

FOB /ФОБ/ - "Франко-борт".

Третя група /С - умови/ передбачає виконання зобов'язань продавцем по постачанню товару за свій рахунок у порт призначення, визначеного покупцем. При цьому продавець не несе відповідальності за втрати й пошкодження вантажу, та інші додаткові витрати після передачі вантажу основному перевізнику. По умовам цієї групи слід чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника, і особливо зважити на додаткові зобов'язання, які можуть змінити суті умови, але звести їх нанівець. Ця група має також декілька різновидів, у т.ч.:

CFR /СФР/ - "Вартість і фрахт" ;

CIF /СИФ/ - "Вартість, страховка й фрахт" /порт призначення вказаний/ ;

СРТ /СПТ/ - "Перевезення оплачене до…" /місце призначення указано/;

CIP /СІП/ - "Перевезення й страховка оплачені до…" /місце призначення указано/.

У четверту групу /Д – умови/ входять умови, згідно з якими продавець повністю бере на себе всі ризики і несе всі витрати, пов'язані з доставкою вантажу в порт призначення. Ця група складається з наступних різновидів умов:

DЕС /ДЕС/ - "Постачання франко-судно", "Постачання франко /міста", /місце призначення вказане/;

DEQ /ДЕК/ - "Постачання фрахт-причал" /мито сплачено/;

DAF /ДАФ/ - "Постачання франко-кордон" /місце призначення указано/;

DDU /ДДУ/ - "Постачання, мито не сплачене" /місце призначення вказане/;

DDP /ДДП/ - "Поставлено, мито сплачене" /місце призначення вказане/.

Від базисних умов контракту залежать міра ризику по відшкодуванню вартості втрат вантажу або порушення його якості, а також величина витрат, пов'язаних із доставкою товару від продавця до покупця, митних зборів, податків, і в кінцевому результаті розмір ціни на цей товар.

Характеризуючи обов'язки продавця в залежності від базисних умов постачання, їх можна класифікувати таким чином: група Е - відпустка товару; група F - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню не оплачені; група С - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню оплачені; група D - постачання товару.

Група Е і група F відрізняються по обов'язках продавця по доставці товару. Групи С і D у цьому відношенні однакові: продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати по транспортуванню вантажу. Відмінність цих груп між собою - у відповідальності за ризик загибелі або пошкодження вантажу. У групі С- ця відповідальність на покупці, у групі D - на продавці.

Якщо в контексті є пункти, що суперечать умовам "Інкотермс", то ці пункти мають більшу юридичну силу, оскільки умови "Інкотермс" втрачають цінність.