Змістовий модуль 1

Теоретичні засади зовнішньоекономічної діяльності

та організація обліку

Тема 1. Предмет, завдання, зміст дисципліни та організація обліку

Опорний конспект лекції за темою

"Предмет, завдання, зміст дисципліни та організація обліку"

Правові аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності - форма впливу держави на суспільні відносини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, здійснювана за допомогою правових норм. Органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк України, Міністерство економіки, Антимонопольний комітет, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Державна митна служба та органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю, що вживають відповідні заходи (торгово-промислова палата України, товарні, фондові та валютні біржі).

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності забезпечується також заходами міжнародного впливу через міжнародні організації, що є особливістю регулювання цієї сфери діяльності. Основні міжнародні організації, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність в області міжнародної торгівлі, це: Міжнародна торгова палата, Всесвітня торгова організація, Конференція ООН по торгівлі і розвитку, Європейська економічна комісія ООН, Європейська асоціація вільної торгівлі, Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі продажу товарів, Система електронної передачі інформації по міжнародних розрахункам, Порада митної співпраці.

Комплекс спеціальних методів державного регулювання і цілеспрямованого впливу на визначені сфери й об'єкти цієї діяльності можна умовно розділити на загальноправові, економічні й адміністративні, діють вони через систему нормативних і законодавчих актів, постанов і рішень уряду.

Загальноправове регулювання – це законодавчі й нормативні акти, спрямовані на визначення загальних положень і принципів зовнішньоекономічної діяльності у цілому і зовнішньоторговельних операціях у тому числі. Основними законодавчими актами, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, є: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959 від 16.04.1991 р.; Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185-94/ВР від 23.09.1994р.; Декрет КМУ "Про систему валютного контролю і валютного регулювання" № 185-94/ВР від 23.09.1994 р.

Економічні методи регулювання можна класифікувати на тарифні й нетарифні. Оперативне регулювання зовнішньоторговельних постачань здійснюється через сферу митницького тарифного регулювання. Митницька тарифне регулювання характеризується слідуючими поняттями: митний режим, митні тарифи, митні платежі, митний збір, умовно митні податки, митні та інші збори.

Митний режим – це встановлена сукупність митних процедур, що підлягають застосуванню до предметів, що перетинають державний кордон. Митний режим будь-якої країни складається з митного тарифу, порядку пропуску предметів через державний кордон і заходів, направленого на боротьбу з контрабандою.

Митні тарифи - сукупність нормативів, за допомогою яких і держава, і міжнародні економічні організації регулюють ціни на послуги, виробництво, споживання, а також збори, податки й мито.

Митні платежі - податки, збори й інші обов'язкові платежі, що стягуються митними органами при переміщенні товарів і транспортних коштів через митний кордон України. Розрізнюються як за юридичною природою, так і за економічним змістом. Серед них податки - митний збір; умовно-митні податки, митні збори та інші збори.

Митний збір - обов'язковий внесок (податок), що стягується митними органами при ввезенні товару й інших предметів на митну територію держави або при вивозі товару з митної території. В Україні застосовуються слідуючи види мита: ввізне мито, вивізне мито, сезонне мито, особливі види мита.

Митні ставки можуть бути постійними та змінні. Митна вартість по товарах, що імпортуються визначається шляхом перерахунку скорегованої фактурної вартості по документах постачальника по курсу НБУ на дату подачі ввізний ВМД. Якщо постачання товарів, що імпортуються здійснене не до кордону України, то митна вартість буде включати в себе фактурну вартість постачальника й суму фактичних витрат в інвалюті по доставці товару до митного кордону України в перерахунку в національну валюту. Якщо постачання здійснене на територію України, то митна вартість буде включати в себе фактурну вартість постачальника без урахування транспортних витрат по території України.

Вид митного збору:

• нараховується за митне оформлення імпортного товару вартістю від 100 доларів США і вище, а також на сплату інших зборів, встановлених законодавством. При вартості від 100 до 1000 доларів США - збір становить 5 доларів США, при вартості більш 1000 доларів США - збір становить 0,2 % від митної вартості, але не більш 1000 доларів США. Крім того, у митний збір включаються суми:

• за митне оформлення товарів у випадку ввозу на митний ліцензійний склад - за кожну вантажну митну декларацію в розмірі 30 доларів США і за кожен додатковий лист до неї 15 доларів США;

• за перебування товарів і інших предметів під митним контролем за кожний день перебування, починаючи з 16-го дня - у розмірі 0,05 відсотка за календарний день;

• за митне оформлення товарів і інших предметів у зонах митного контролю на територіях і приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари й інші предмети поза робочим часом, встановлених для митниці - від 20 до 50 доларів США за одна годину роботи одного працівника митниці.

Митний збір сплачується у національній валюті України. При нарахуванні митного збору по фіксованій ставці, фіксована ставка перераховується у валюту України по офіційному курсу НБУ, встановленому на день подачі ВМД для митного оформлення.

Умовно митні податки - акцизний збір і податок на додану вартість із товарів, ввезених на території України суб'єктами підприємницької діяльності й громадянами, та товарів, що експортуються згідно з чинним законодавством.

Імпортні постачання оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) по ставці 20 відсотків від митної вартості товару з урахуванням нарахованих мита збору й акцизного збору. Ряд імпортних постачань звільнені від сплати податку на додану вартість.

Експортні постачання оподатковуються податком на додану вартість по двох ставках: 20 відсотків і "нульовій" ставці в залежності від наявності факту вивозу товарів за межі митного кордону України українським суб'єктом експортного постачання. Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість по експортним постачанням такий само, як і по імпортним постачанням.

Митні збори - включають у себе обов'язкові платежі неподаткового характеру і єдиний митний збір. Платежі неподаткового характеру це митні збори за зберігання товарів; митний супровід товарів; плата за інформування і консультування; плата за прийняття попереднього рішення; плата за участь у митних аукціонах; збори за видачу ліцензій митними органами й поновлення дії ліцензій і т.п. Митні платежі можуть бути сплачені як резидентом, так і нерезидентом. Митні платежі сплачуються до або в момент здійснення митного оформлення.

Єдиний митний збір. Єдиний збір стягується з транспортних засобів вітчизняних і іноземних власників, визначених у статті 5 Закону України "Про введення єдиного збору, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України", що перетинають державний кордон. Збір стягується за здійснення в пунктах пропуску відповідно до законодавства митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного й екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами і за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням установлених загальної маси, осьових навантажень і (або) габаритних параметрів.

Інші збори - платежі, передбачені митним законодавством у разах порушення митних процедур, наприклад, пені, штрафи й стягнення вартості товарів.

Законодавчий акт - Закон України "Про Єдиний митний тариф", № 2371-XII від 05.04.2001 р. Закон базується на міжнародних визнаних нормах і, передусім, на рекомендаціях і рішеннях ВТО і направлений на максимальну відповідність загальноприйнятим в міжнародній практиці принципам і правилам митних справ.

Одним із засобів державного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємців є ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій. Використання ліцензійних систем регулювання спирається на ряд узгоджених на міжнародному рівні норм і тісно взаємодіє з кількісними обмеженнями.

Відповідно діючого законодавства ліцензування й квотування експорту та імпорту запроваджуються Україною у визначених випадках.

В Україні діють шість видів експортних (імпортних) ліцензій – генеральна, разова (індивідуальна), відкрита (індивідуальна), антидемпінгова (індивідуальна), компенсаційна (індивідуальна), спеціальна (індивідуальна). По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид ліцензії.

Квотування здійснюється шляхом установлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не має перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні діють шість видів квот (контингентів): глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.