Розділ 1 Теоретичні засади здійснення амортизаційної політик у фінансово - господарскій діяльності підприємства

1.1.Механізм відтворення основних засобів

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних засобів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Амортизація основних засобів – це процес перенесення авансової раніше вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування [1;с.36].

Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто певних сум грошей відповідно до розмірів фізичного спрацювання і технічного старіння. Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних засобів, розрахунки норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів здійснюють централізовано за формулою:

Н ав =  (БВ  – ЛВ ) / ( А н * БВ ) * 100 (формула 1.1)

де  ЛВ  – ліквідаційна вартість  основних фондів;

    А н – амортизаційний період (нормативний строк функціонування) основних фондів;

БВ – балансована вартість основних засобів [3;с.15].

Оцінка наявності та руху основних засобів торговельного підпри­ємства проводиться по окремих інвентарних об'єктах основних засобів в натуральному та вартісному вимірі.

Натуральні показники використовуються для оцінки технічного стану та морального зносу основних засобів, оцінки продуктивної потужності та пропускної спроможності.

Вартісні показники оцінки основних засобів дозволяють вес­ти облік загального обсягу, відображати знос основних засобів та вра­ховувати його при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтво­рення основних засобів, оцінювати ефективність їх використання.

Для оцінки основних засобів використовується первісна, відновна та залишкова вартість.

Первісна вартіcть - це вартість засобів в момент їх створення або придбання.

Відновна вартість основних засобів - це вартість їх відтворення у сучасних умовах.

Для забезпечення об'єктивності оцінки проводиться періодична переоцінка основних засобів за відновлювальною вартістю [1;с.19].

Залишкова вартість основних засобів характеризує їх реально іс­нуючу вартість, яка ще не перенесена на вартість продукції (робіт, послуг). Кількісно вона дорівнює різниці між первісною вартістю та сумою накопиченого на момент оцінки зносу основних засобів в зв'яз­ку з їх спрацюванням.

Потреба в амортизації основних засобів обумовлена тим, що тер­мін використання основних засобів в діяльності підприємства має певні обмеження в зв'язку з поступовим зношуванням основних засобів та втратою їх споживчої вартості (корисності).

Прийнято виділяти два види зносу - фізичний та моральний.

Під фізичним зносом основних засобів розуміють втрату ними техніко - експлуатаційних властивостей внаслідок їх використання або впливу на них природних сил.

Моральний знос (техніко-економічне старіння основних засобів) - це процес знецінення діючих засобів праці до настання їх повного фі­зичного спрацювання під впливом науково-технічного прогрессу.

Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних засобів виділяють:

- просте відтворення, при якому досягається збереження спожив­чої вартості основних засобів;

- розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількість основних засобів підприємства зростає [1;с.21].