17. Шляхи регулювання агломерацій

Агломерація-територіальне поєднання міських поселень, що характеризуються взаємопов’язаністю та системністю.

Для відпрацювання стратегії збалансованого інноваційного розвитку агломерації необхідне:розроблення інноваційної моделі збалансованого розвитку агломерації та регіону загалом; розроблення фундаментальних і прикладних проблем побудови регіональних інноваційних структур, формування інноваційного середовища,-впровадження в економіку регіону сучасних, науковообгрунтованих підходів до технологічних змін та інноваційних процесів, удосконалення системи підготовки та перепідготовки інноваційних кадрів;створення організаційно-економічного забезпечення наукомісткими технологіями;розроблення і впровадження нових інформаційних технологій та інтелектуальних систем в інфраструктуру агломерації, забезпечення її інтелектуальними та інформаційними ресурсами;розроблення методологічних підходів щодо включення всіх сфер діяльності агломерації в горизонтальні та вертикальні інноваційні цикли.

Відпрацювання стратегії інноваційного розвитку агломерації неможливе без врахування проблем розвитку району де знаходиться агломерація загалом

Метою діяльності всіх інноваційних структур агломерації повинні стати: використання та розвиток наявного мистецького та науково-технологічного потенціалу регіону, України та зарубіжжя; підтримка малого підприємництва;залучення іноземних інвестицій для стабілізації і подальшого розвитку виробництва наукомісткої продукції; розроблення та введення нових ресурсозберігаючих та екологічно чистих - безвідходних технологій, технічне переоснащення і модернізація підприємств; інтенсифікація виробництва та реалізації конкурентноспроможної на внутрішньому і світовому ринках продукції; насичення ринку регіону та України товарами і послугами високої якості, підвищення добробуту населення агломерації. Доцільною тут стає регіональна агломерація як різновидність технополісу . Всі сфери діяльності агломерації повинні розвиватись саме на інноваційній основі. Всі установи агломерації повинні бути інноваційними, якщо не за структурою, то хоча б за діяльністю. Тільки таким чином вони зможуть забезпечувати собі постійний розвиток, бути конкурентноспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Всі сфери діяльності агломерації повинні знаходитись в горизонтальних і вертикальних інноваційних циклах.

Процес урбанізації веде до зростання кількості агломерацій. Тому варто сформувати стратегію поведінки держави з урахуванням зростання кількості населення агломерацій. І відповідно формувати генплан, розбудовувати транспортну інфраструктуру. Потрібно переходити від точкової забудови до створення мікрорайонів з відповідною системою транспорту. Фінансування недобудов та державні програми компенсації відсотків по кредитам не принесуть бажаного результату жителям агломерацій. Потрібно будувати соціальне житло з невеликою площею. Можна навіть будувати гуртожитки, якщо на таке житло буде попит.Варто розвивати транспортне сполучення агломерації з містами-супутниками.

Міська агломерація як територіальна система, обумовлена такими чинниками: розростання міст (посилена урбанізація), формування єдиного ринку праці, погіршення стану екології в містах (через перевантаженість навколишнього середовища забруднюючими повітря речовинами, масову автомобілізацію країни тощо), міграції населення на роботу та навчання, розвиток соціальної інфраструктури в приміських районах, економічність проживання в містах-супутниках. Основні етапи процесу становлення міської агломерації: урбанізація, субурбанізація, десубурбанізація, реурбанізація. Особливості розвитку міських агломерацій суттєво впливають на стан організації управління автобусними перевезеннями і обумовлюють потребу зміни змісту й напрямів взаємодії суб’єктів, що організують та забезпечують надання послуг автобусних пасажирських перевезень.

Існує неоднозначність теоретичних і практичних підходів до управління урбанізованими територіями.Управлінський напрямок в містобудуванні базується на програмно-цільових методах управління з активним використанням імітаційного моделювання процесів розвитку елементів міст та регіонів