Дайте аналіз спадкової мінливості як елементарному факторові еволюції.
Фенотип – сукупність всіх внутрішніх та зовнішніх структур даної особини,які розвиваються як один із можливих варіантів реалізації норми реакції у певних умовах.
Виділяють:
генотипну(спадкова мінливість)
паратипічну (викликана зовнішніми умовами)
Мутації – дискретні зміни загального коду спадкової інф-ції особини.
Характеристики мутацій:
частота виникнення
як часто зустрічаються у популяціях
вплив на ознаки особин
Боротьба за існування та її форми.
Боротьба за існування охоплює всі форми активності особин, направленні на підтримання життя та розмноження. Типи боротьби за існування:
пряма боротьба за існування
міжвидова
внутрішньовидова
непряма боротьба за існування(конституційна)
Ізолюючі механізми еволюції.
Механізми, що усувають схрещування(докопуляційні)
ізоляція при схрещуванні(післякопуляційні)
8. Форми ізоляції та їх роль в еволюційному процесі
Ізоляція – виникнення будь-якого бар’єру, що порушують панміксію. (вільне схрещування роздільностатевих особин)
1. Просторова ізоляція (існує у двох проявах)
-ізоляція певним барєром, між частинами видового населення
-ізоляція, що визначається більшою можливістю спарювання особин, що живуть поблизу, тобто ізоляція відстанню
2. Біологічна ізоляція
Визначається відмінностями індивідуумів всередині виду.
Забезпечують 2 групи механізмів
-механізми, що усувають схрещування (до копуляція)
-ізоляція при схрещуванні (після копуляцій.)
Еволюційне значення
Закріплює та посилює початкові стадії генотипного диференціювання, а також у тому, що розділені частини популяції або виду обов’язково потрапляють під відмінний тиск природного добору
Мутаційний процес та популяційні хвилі є факторами-постачальниками елементарного еволюційного матеріалу, ізоляція фактор-посилювач генетичних відмінностей між групою особин.
9. Природний добір — процес, завдяки якому сприятливі спадкові характеристики стають загальнішими в наступних поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики стають менш загальними. Природний відбір діє на фенотип, або зовнішні характеристики організму, так що індивідууми із сприятливими фенотипами вирогідніше виживуть і розмножаться, ніж індивідууми з менш сприятливими фенотипами.
Форми природного добору
1. Стабілізуючий
- форма природного добору, направленого на підтримання в популяції середнього значення ознак та властивостей, що склалися раніше
- зберігає норму від впливу мутаційного процесу шляхом вибракування відхилень від пристосувальної норми
- грає консервативну роль, зберігаючи та посилюючи результати рушійної форми добору
2. Рушійний добір
- форма природного добору, що сприяє зсуву середнього значення ознаки або властивостей
- сприяє закріпленню нової норми замість старої, але не узгоджуються з новими умовами
- зміна ознаки може здійснюватися і в бік посилення і в бік послаблення
3. Дизруптивний добір
- форма природного добору, яка сприяє більше ніж одному фенотипові та діє проти середніх проміжних фаз
- його результатом є формування збалансованого популяційного аморфізму
4. Статевий добір
- форма природного добору. Що відбувається в популяціях між особинами лише одної статі
- призводить до виникнення статевого диморфізму
- не є самостійним фактором еволюції, а лише особистим випадком внутрішнього видового природного добору
- має обмеження поширення, проявляється головним чином у хребетних тварин
5. Груповий добір
- вибіркове розмноження певних груп особин популяції, виду, роду з багатьох, що вступили у прямі або непрямі конкурентні стосунки
- при ньому популяції (види) конкурують між собою у створенні та підтриманні цілісності надорганізмових систем
- не грає на відміну від індивідуального добору творчі ролі
Виникнення еволюційних «новинок» відбувається лише при індивідуальному доборі, груповий добір вибирає вже з готових пристосувань, що виникли на внутрішньому рівні
10. Вид — основна структурна одиниця біологічної систематики живих організмів - група особин із загальними морфофізіологічні, біохімічними та поведінковими ознаками, здатна до взаємного схрещування, що дає в ряді поколінь плідне потомство, закономірно поширена в межах певного ареалу і схоже змінювана під впливом факторів зовнішнього середовища.
11. Основні критерії виду
морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.
географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.
екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
генетичний — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.
Історичні
12. Охарактеризуйте вид як одиницю класифікації та еволюції форм життя.
Вид – сукупність особин, що характеризується спадковою подібністю морфологічних подібностей, фізіологічних та біохімічних особливостей, вільно схрещуються і дають плідне потомство. Пристосовані до певних умов життя і займають у природі певну область – ареал. Вид складається із множинних підпорядкованих одиниць – підвидів і популяцій.
Структура виду
У природі взаємодії організмів відбувається на рівні їх популяції. Популяція – це сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу і багатьох поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою, проте так чи інакше ізольовані від особин інших груп того самого виду. Популяції мають основні ознаки вид. Крім того, їм притаманні й певні особливості будови окремих особин та пристосованість до специфічних місцевих умов ареалу даного виду. Популяція – найдрібніша група особин, здатна до еволюційного розвитку, тому її називають елементарною одиницею еволюції.
Групи популяцій у разі широкого розселення виду можуть об’єднуватися у підвиди.
Підвид – сукупність частин популяції виду, особини яких відрізняються певними ознаками від особин інших груп популяцій того самого виду. Деякі поширені види утворюють кілька підвидів Кожен вид і підвид поширені у певному середовищі існування й займають у біогеоценозі власну екологічну нішу.
Екологічна ніша - це місце виду в біогеоценозі, зумовлене взаємодією з іншими видами і умовами існування; це місце виду у ланцюгах живлення.
13. Дайте визначення популяції як елементарній одиниці еволюції
Популяція – сукупність особин певного виду, які протягом тривалого часу (вел. Кількість поколінь) заселяють певний ареал, всередині якого певною мірою практично здійснюється певний ступінь панміксії (вільне схрещування) та яка віддалена від сусідніх таких же сукупностей особин певним ступенем тиску ізоляції.