- •1. Поняття трудового права. Трудове право як галузь права, наука та навчальна дисципліна.
- •2. Види трудових правовідносин та їх загальна характеристика.
- •3. Метод трудового права та його особливості.
- •4.Принципи трудового права.
- •5. Функції трудового права.
- •6. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •7. Джерела трудового права: поняття, види та особливості.
- •8. Міжнародні договори.
- •9. Закони України, як джерела трудового права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •11. Колективні угоди та колективні договори.
- •12.Локальні нормативно-правові акти.
- •13.Соціальне партнерство: поняття та види.
- •14.Форми соціального партнерства.
- •15.Поняття, сторони та зміст колективних угод.
- •16. Поняття, сторони та зміст колективного договору.
- •17.Сфера та порядок укладення колективного договору.
- •18.Строк та межі чинності колективного договору.
- •19.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •20. Види трудових договорів.
- •21.Форми трудового договору.
- •22.Загальний порядок укладення трудових договорів.
- •23.Випробування при прийнятті на роботу.
- •24.Гарантії для працівників при укладенні трудового договору.
- •25.Правове регулювання ведення трудових книжок.
- •26.Зміна умов трудового договору: поняття, порядок здійснення, правові наслідки.
- •27.Переведення працівника на іншу постійну роботу.
- •28.Переведення працівника на іншу тимчасову роботу.
- •29.Правове регулювання переміщень працівників.
- •30.Конституційні гарантії заборони примусової праці та правове регулювання переведень.
- •31.Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки.
- •32.Строковий трудовий договір та особливості його укладення.
- •33.Контракт, як особлива форма трудового договору.
- •34.Правове регулювання сумісництва, суміщення та заступництва.
- •35.Укладення трудового договору з неповнолітніми.
- •36.Особливості укладення трудового договору з молодимиспеціалістами.
- •37.Укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками.
- •38.Особливості укладення трудового договору з іноземцями.
- •39.Укладення трудового договору з інвалідами.
- •40.Особливості укладення трудового договору з роботодавцями – фізичними особами.
- •41.Укладення трудового договору з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування.
- •42.Припинення трудового договору: умови та підстави.
- •43.Відсторонення працівника від роботи: поняття, підстави та умови.
- •45.Припинення трудового договору у разі відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов трудового договору.
- •44. Угода сторін, як підстава припинення трудового договору.
- •46.Припинення трудового договору за ініціативою осіб, які не є стороною трудового договору.
- •47.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •48.Розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням чисельності або штату.
- •49.Переважне право на залишення на роботі.
- •50. Порядок розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •51.Розірвання трудового договору за систематичне невиконання працівником своїх трудових обов’язків.
- •52.Звільнення працівника за прогул.
- •53.Розірвання трудового договору з працівником за появу на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.
- •54.Звільнення працівників за розкрадання вчинене за місцем роботи.
- •55.Звільнення з роботи керівного працівника за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
- •57.Звільнення з роботи працівника за вчинення аморального проступку.
- •58.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •59.Згода профспілкового органу, як умова розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору.
- •60.Проведення розрахунку при звільненні працівника. Вихідна допомога.
9. Закони України, як джерела трудового права.
Серед законів, що є джерелами ТП головне місце належить Конституції України. Вона визначає принципові позиції законодавця з найважливіших питань правового регулювання трудовими та тісно пов’язаних з ними правовідносин. Відповідні статті закріплюють основні права людини в галузі праці. Зокрема ст. 43 закріплює право працю, яку кожен сам собі обирає та на яку вільно погоджується; заборону використання примусової праці; право на належні, безпечні та здорові умови праці; право на своєчасне отримання винагороди за працю.В ст. 36 йдеться про те, що кожен має право на участь у профспілках з метою захисту своїх прав та законних інтересів. Ст. 45 закріплює право на відпочинок. Про право працюючих на страйк йдеться в ст. 44. Конституція також проголошує право на підприємницьку діяльність яка не заборонена законом (ст. 42), рівне право доступу до держслужби (ст. 38), право на соціальний захист, зокрема при тимчасовій непрацездатності, безробітті, старості (ст. 46).
Найважливішим серед законодавчих актів, які є джерелами ТП є КЗпП України, прийнятий 10 грудня 1971 року. Це кодифікований закон. Йому властива чітка послідовність розміщенні інститутів у вигляді глав. Кодекс складається з 18 глав та 265 статей.
Поряд з КЗпП діють також інші закони, прийняття яких зумовлено новими ринковими відносинами. До них можна віднести наступні:
«Про державне службу» - визначає врегулювання питань трудових відносин з державними службовцями;
«Про зайнятість населення» - передбачає додаткові гарантії працевлаштування для певних категорій громадян та визначає загальні засади соц. Захисту безробітних
«Про відпустки» - встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість, порядок їх надання;
«Про оплату праці» - визначає економічні, правові, організаційні засади оплати праці найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з на підставі ТД з п-мствами, установами, організаціями чи окремими громадянами.
«Про колективні договори та угоди» - визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів та угод з метою сприяння регулювання трудовими відносинами та захисту інтересів працівників та роботодавців.
«Про охорону праці» - визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя та здоров’я в процесі їх діяльності, на належні, безпечні умови праці.
10. Підзаконні нормативно-правові акти.
Підзаконні нормативно-правові акти – це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.
Класифікація підзаконних НПА:
За юридичною силою:
акти органів держави (постанови ВРУ, укази Президента)
акти п-мств, установ, організацій
За суб’єктом прийняття:
укази Президента України
акти КМУ (постанови, розпорядження)
відомчі НПА
акти локального характеру (міністерств, місцевих органів державної влади)
Президент України у межах наданих йому повноважень як глава держави видає укази щодо регулювання трудовими відносинами, які також є джерелами ТП. Укази Президента у сфері трудових відносин спрямовані переважно на виконання законів і забезпечення встановлених ними гарантій трудових прав працівників.
Помітне місце серед НПА, які є джерелами ТП займають постанови Кабінету Міністрів. Акти КМУ регламентують не лише трудові правовідносини, а й ті з них, які пов’язані, наприклад, з працевлаштуванням.
До джерел ТП також належать накази, розпорядження, інструкції галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання трудовими правовідносинами. Наприклад, МОН затверджує розміри посадових окладів (ставок зарплат) працівників навчальних закладів. Але особливе місце серед актів міністерств займають посадові інструкції та роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України. Правові документи , які видає цей орган забезпечують правильне тлумачення і застосування чинного законодавства з питань зарплат, режиму праці як загалом, так і в окремих галузях народного господарства. Наприклад, затверджено «Типову форму контракту з працівником», спільно з Міністерством юстиції розроблено інструкцію про порядок ведення трудових книжок.
Ще одним видом джерел ТП є акти, які приймаються недержавними органами. Йдеться про акти, схвалені вищими профспілковими органами. Такі акти особливо поширені в межах інституту охорони праці.