59.Згода профспілкового органу, як умова розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору.

Однією з гарантій при звільненні працівників є необхід­ність отримання роботодавцем попередньої згоди профспілко­вого органу.У випадках, передбачених законодавством про працю, ви­борний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний термін обґрунтоване письмо­ве подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання ТД має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди ви­борного органу профспілки.

Існують також випадки, коли роботодавцю не потрібна згода профспілки. За загальним правилом звільнення у цих випадках відбувається з незалеж­них від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттєвого значення не має. Це, зокрема, стосується припи­нення трудового договору у випадках: ліквідації підприємства, установи, організації; незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу; звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого праців­ника, який не є сумісником; по­новлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звіль­нення з п-мства, установи, організації, де немає проф­спілкової організації; звільнення керівника п-мства, його заступників, головного бух­галтера, його заступників, а також службових осіб митних органів, держподаткових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів держав­ного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державнимиорганами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян; звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили.

Трудове законодавство не встановлює якихось правових наслідків звільнення працівника без згоди профкому у випад­ках, коли така згода є необхідною.

60.Проведення розрахунку при звільненні працівника. Вихідна допомога.

При розірванні трудового договору роботодавець зобов'яза­ний в день звільнення видати працівнику копію наказу про розірвання трудового договору, належним чином оформлену трудову книжку, а також провести з ним розрахунок. У поняття "розрахунок" входить виплата невиплаченої частини заробітної плати, виплата вихідної допомо­ги у випадках, передбачених законом або договором, а також інших сум, що належать йому від підприємства.

Відрахування із заробітної плати працівників можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок об­числюваних помилок; на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки та інші випадки, передбачені законодавством.

При цьому необхідно враховувати законодавчі обмеження відрахувань із заробітної плати.

В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, п-м­ство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У деяких випадках при розірванні трудового договору праців­нику виплачується вихідна допомога. Розміри вихідної допомо­ги залежать від підстави, за якою проводиться припинення трудового договору.

Вихідна допомога виплачується в розмірі середньомісячного заробітку у випадках припинення трудового договору у зв'язку з:

1. відмовою працівника від переведення в іншу місцевість разом з п-мством, а також відмовою його продовжувати роботу через зміну істотних умов праці;

2. змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисель­ності або штату працівників;

3. виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі;

4. поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

При припиненні трудового договору у разі призову або вступу на військову службу, або направлення на альтернативну (не­військову) службу вихідна допомога виплачується у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку, а при звільненні працівника у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового до­говору — в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Працівник має право на вихідну допомогу у таких розмірах як при при­пиненні строкового трудового договору, так і при припиненні трудового договору, укладеного на невизначений строк.