- •1. Поняття трудового права. Трудове право як галузь права, наука та навчальна дисципліна.
- •2. Види трудових правовідносин та їх загальна характеристика.
- •3. Метод трудового права та його особливості.
- •4.Принципи трудового права.
- •5. Функції трудового права.
- •6. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •7. Джерела трудового права: поняття, види та особливості.
- •8. Міжнародні договори.
- •9. Закони України, як джерела трудового права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •11. Колективні угоди та колективні договори.
- •12.Локальні нормативно-правові акти.
- •13.Соціальне партнерство: поняття та види.
- •14.Форми соціального партнерства.
- •15.Поняття, сторони та зміст колективних угод.
- •16. Поняття, сторони та зміст колективного договору.
- •17.Сфера та порядок укладення колективного договору.
- •18.Строк та межі чинності колективного договору.
- •19.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •20. Види трудових договорів.
- •21.Форми трудового договору.
- •22.Загальний порядок укладення трудових договорів.
- •23.Випробування при прийнятті на роботу.
- •24.Гарантії для працівників при укладенні трудового договору.
- •25.Правове регулювання ведення трудових книжок.
- •26.Зміна умов трудового договору: поняття, порядок здійснення, правові наслідки.
- •27.Переведення працівника на іншу постійну роботу.
- •28.Переведення працівника на іншу тимчасову роботу.
- •29.Правове регулювання переміщень працівників.
- •30.Конституційні гарантії заборони примусової праці та правове регулювання переведень.
- •31.Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки.
- •32.Строковий трудовий договір та особливості його укладення.
- •33.Контракт, як особлива форма трудового договору.
- •34.Правове регулювання сумісництва, суміщення та заступництва.
- •35.Укладення трудового договору з неповнолітніми.
- •36.Особливості укладення трудового договору з молодимиспеціалістами.
- •37.Укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками.
- •38.Особливості укладення трудового договору з іноземцями.
- •39.Укладення трудового договору з інвалідами.
- •40.Особливості укладення трудового договору з роботодавцями – фізичними особами.
- •41.Укладення трудового договору з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування.
- •42.Припинення трудового договору: умови та підстави.
- •43.Відсторонення працівника від роботи: поняття, підстави та умови.
- •45.Припинення трудового договору у разі відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов трудового договору.
- •44. Угода сторін, як підстава припинення трудового договору.
- •46.Припинення трудового договору за ініціативою осіб, які не є стороною трудового договору.
- •47.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •48.Розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням чисельності або штату.
- •49.Переважне право на залишення на роботі.
- •50. Порядок розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •51.Розірвання трудового договору за систематичне невиконання працівником своїх трудових обов’язків.
- •52.Звільнення працівника за прогул.
- •53.Розірвання трудового договору з працівником за появу на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.
- •54.Звільнення працівників за розкрадання вчинене за місцем роботи.
- •55.Звільнення з роботи керівного працівника за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
- •57.Звільнення з роботи працівника за вчинення аморального проступку.
- •58.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •59.Згода профспілкового органу, як умова розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору.
- •60.Проведення розрахунку при звільненні працівника. Вихідна допомога.
5. Функції трудового права.
Функції ТП – це основні напрями його впливу на поведінку працівників у процесі праці для досягнення мети і завдань трудового законодавства.
Оскільки трудове право є однією з галузей системи права, то йому притаманні всі ті самі загально правові функції, що й праву в цілому. Водночас для ТП можна виділити свої специфічні функції.
До них модна віднести:
соціальна функція– проявляється в нормах щодо реалізації свободи праці та забезпечення зайнятості в нормах, які гарантують безпечні для здоров’я умови праці тощо. ТП традиційно характеризується як право охорони праці, яка стала його основним соціальним призначенням. Однак сучасний стан розвитку ТП, особливо в країнах з розвиненою ринковою економікою свідчить про подальше розширення соціальної функції ТП, яка вже обмежується не лише охороню праці. На думку багатьох західних юристів ТП виступає гарантом реалізації широкого комплексу економічних прав та свобод людини як учасника процесу праці.
захисна – проявляється у нагляді та контролі за додержанням законодавства про працю при вирішенні трудових спорів. Ця функція застосовується в усіх стадіях правового регулювання праці. Вона спрямована на охорону трудових прав та інтересів одного з безпосередніх учасників трудових правовідносин, охорону інших учасників трудових правовідносин та відносин, тісно пов’язаних х трудовими. Також ТП створює рівні можливості для реалізації громадянами своєї здатності працювати, встановлюючи єдині правила щодо умов праці на підприємствах різної форми власності, обмежує ступінь експлуатації, закріплюючи мінімальний рівень гарантій оплати праці, відпочинку соціального забезпечення тощо.
виробнича – проявляється у раціональному використанні трудових ресурсів, стимулюванні продуктивності роботи, у нормах дисципліни праці та інших інститутах трудового права. Виробничі ф-ція виконує також ф-цію захисту інтересів роботодавців. Напр., якщо захисна ф-ція може забезпечувати мінімальні відрахування із заробітної плати працівників, то виробнича повинна гарантувати роботодавцю стягнення повністю збитків, завданих в результаті заподіяння шкоди.
виховна – виражається у стимулюванні сумлінної праці і заохочення працівників, у нормах дисциплінарної та матеріальної відповід.
Функція розвитку виробничої демократії – виявляться у правах та гарантіях діяльності профспілок, повноваженнях трудового колективу, розвитком соціального партнерства.
6. Суб’єкти трудових правовідносин.
Суб’єктами трудових правовідносин є учасники суспільних відносин, визначені трудовим законодавством, які можуть володіти трудовими правами та обов’язками та реалізувати їх.
Сама можливість бути суб’єктом трудових правовідносин обумовлена наявністю тр. правоздатності та тр. дієздатності. У ТП працівник володіє єдиною правосуб’єктністю у повному обсязі з досягненням 16річного віку, а в окремих випадках, передбачених законодавством, з 14 чи 15 років.
Головним суб’єктом ТП є працівники (робітники та службовці), їх правовий статус переважно єдиний для всіх працівників. Винятки становлять три категорії працівників – жінки, неповнолітні та працівники зі зниженою працездатністю: інваліди, пенсіонери. Основа правого статусу працівників визначена в ст. 3 Конституції України, ст. 2, 2-1 КЗпП України.
Важливим суб’єктом ТП є власник чи уповноважений ним орган - роботодавці будь-якої форми власності, дозволені чинним законодавством. Ними можуть бути підприємства, установи, організації – державні, комунальні чи індивідуальні, котрі наділені спеціальною трудовою правосуб’єктністю, відповідно до їх завдань, визначених статутом чи положенням про них. Правовий статус підприємств визначений Господарським кодексом, у якому відображені особливості їх діяльності, регламентовані права та обов’язки, визначені їх види, можливість здійснювати підготовку, перепідготовку працівників та підвищення їх кваліфікації на виробництві, раціонально використовувати їхню працю, створювати для них належні та безпечні умови праці.
Трудовий колектив як суб’єкт трудового права має реальний вплив на державних та колективних підприємствах. Його правовий статус визначений Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Трудовий колектив п-мства складають усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його д-ності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з підприємством.
Важливу роль у регулювання трудовими відносинами належить профспілкам як суб’єктам трудових правовідносин. Профспілка – це добровільна громадська організація, що об’єднує працівників за їх суспільними інтересами згідно з родом їх діяльності у виробничій та невиробничій сфері з метою захисту трудових та соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів. Правовий статус профспілок визначається ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статутами профспілок, в яких визначаються їх основні завдання.