37.Укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками.

Сезонними вважаються працівники, з якими укладено трудовий договір на певний сезон. Сезонні роботи через природні і кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців.

Існує «Список сезонних робіт і сезонних галузей», який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України. Такими зокрема є роботи, які виконуються в лісовій промисловості і лісовому господарстві, в торф'яній промисловості, у сільському господарстві, у переробних галузях промисловості, а також роботи в санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.

При укладенні трудового договору з сезонними працівниками застосовуються правила, визначеніУказом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24 вересня 1974 р., а також «Положенням про порядок організації сезонних робіт», яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р.

Особи, які приймаються на сезонні роботи, попереджаються про сезонний характер трудових відносин і про це зазначається у наказі чи розпорядженні про прийом на роботу. Випробування щодо цієї категорії працівників також не встановлюється.

Державна служба зайнятості має право направляти на сезонні роботи громадян, які звернулися до неї за сприянням у працевлаштуванні. Переважне право на участь у сезонних роботах надається тим із них, які зареєстровані як безробітні. Не допускається направлення на сезонні роботи громадян, які підлягають призову на військову службу, крім тих, які мають право на відстрочку.

Тимчасовими вважаються особи, прийняті на роботу на термін до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників — до чотирьох місяців. Особливості трудових відносин з ними визначені Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників іслужбовців». Особи, які приймаються на роботу як тимчасові працівники, повинні бути про це попереджені при укладенні трудового договору. Це ж зазначається і у наказі або розпорядженні про прийом на роботу. Для них не встановлюється випробування при прийнятті на роботу.

38.Особливості укладення трудового договору з іноземцями.

Іноземцями вважаються особи, які належать до громадянстваіноземних держав і не є громадянамиУкраїни. До іноземціввідносятьтакожосіб без громадянства — тобто таких, які не належать до громадянства будь-якоїдержави.Ст. 26 Конституції України проголошує, що іноземці, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленимиКонституцією, законами чиміжнародними договорами України.

ТрудовезаконодавствоУкраїнипоширюється на іноземнихгромадян, якіпрацюють за трудовим договором на підприємствахУкраїни, крімвипадків, передбачених законом і міжнародними договорами України.

Законодавствовстановлюєпевніобмеженнящодо прав і свобод іноземців. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинне завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземнігромадяни та особи без громадянства не можутьпризначатися на посади абозайматися трудовою діяльністю, якщовідповідно до законодавстваУкраїнипризначення на ці посади абозайняття такою діяльністюпов'язане з належністю до громадянстваУкраїни.

Усіхіноземцівможнаподілити на двігрупи:

1. ті, які постійно проживають в Україні – мають право працювати на території України або займатись іншою трудовою діяльністю нарівні з громадянами України.

2. ті, якііммігрували в Україну на визначенийтермін для працевлаштування– можуть працювати на умовах трудового договору, відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.

Дозвіл на працевлаштуванняоформляється і видається Державним центром зайнятості або за його дорученням обласними і прирівняними до них центрами зайнятості на строк до одного року, однак при достатньому обґрунтуванні цей термін може бути продовжений. Повторнеотриманнядозволудопускається не ранішеніжпісляшестимісячної перерви.

Дозвіл не видається якщо:

• у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України;

• контрактом передбачаються умови праці іноземців гірші, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом;

• виявлено факти подання іноземцем або роботодавцемсвідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

• іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України;

• встановлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території;

• від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.

Відмова у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржена в судовому порядку.