33.Контракт, як особлива форма трудового договору.

Контракт – це особлива форма ТД, у якому строк його дії, права та обов’язки сторін, відповідальність, умови матеріального забезпечення, організація праці, умови його розірвання можуть встановлюватись за взаємною згодою сторін.

Контракт повинен спрямовуватися на забезпечення проявлення та ініціативності та самостійності працівника, врахування його індивідуальних здібностей, та професійних навиків, підвищення взаємної відповідальності сторін правову та соціальну захищеність працівника.

Особливості укладання контракту:

1. контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законом;

2. умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, колективними угодами та колективним договором вважаються недійсними;

3. роботодавець зобов’язаний забезпечити конфіденційність умов контракту, а особи, які за своїми службовими обов’язками мають доступ до інформації, зафіксованій в контракті, не мають права її розголошувати;

4. укладається в письмовій формі і зберігається у двох примірниках в обох сторін;

5. контракт набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної у контракті;

6. у контракті передбачається:

• обсяг запланованої роботи та вимоги щодо кількості та якості її виконання;

• права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін;

• умови оплати і організації праці;

• підстави припинення та розірвання контракту;

• соціально-побутові умови;

• інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань з врахуванням специфіки роботи, професійних можливостей роботодавця.

Контракт не може змінювати порядок розгляду індивідуальних трудових спорів, запроваджувати по відношенню до працівника певної відповідальності з урахуванням специфіки праці крім випадків, передбачених ст. 134 КЗпП.

Обов’язковість укладення контракту в законодавстві прямо не зазначена. В ст. 21 КЗпП говориться про те, що сфера застосування контракту визначається законами України.

34.Правове регулювання сумісництва, суміщення та заступництва.

Сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на того ж або іншого роботодавця.

Розрізняють два види сумісництва: внутрішнє (на тому ж підприємстві) і зовнішнє (в іншого роботодавця).

Обмеження щодо сумісництва:

1. такі обмеження мають держслужбовці –їм забороняється займатись підприємницькою діяльністю та бути повіреними третіх осіб у справах державного органу, де він працює, виконувати іншу роботу на умовах сумісництва (крім викладацької роботи, творчої, медичної практики);

2. керівники держпідприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів;

3. неповнолітнім;

4. вагітним жінкам;

5. працівникам, зайнятим на важких роботах і роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, додаткова робота на яких може негативно позначитись на стані їх здоров’я та безпеці виробництва.

Особливості роботи за сумісництвом:

• така робота не повинна тривати більше 4 годин або повного робочого дня у вихідний день. Вона не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу;

• оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу;

• сумісники мають право на відпустку нарівні з іншими працівниками.

Трудова книжка при роботі за сумісництвом не вимагається, оскільки вона знаходиться за основниммісцемроботи. Проте за заявою працівника йому може бути зроблено запис до трудової книжки про роботу за сумісництвом.

Суміщення професій (посад) - це така форма організації праці, коли працівник за його згодою поряд із своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою професією чи посадою на тому ж підприємстві в межах тривалості робочого дня або зміни.

Ознаки:

1. при суміщенні робота виконується в межах одного трудового договору, а при сумісництвіукладаєтьсякількатрудовихдоговорів;

2. суміщенняможливелише за місцемосновної роботи, тоді як працювати за сумісництвом можна на тому ж або на іншомупідприємстві;

3. суміщувана робота виконується в межах робочого часу чи зміни передбаченого дня основної роботи, а сумісництво відбувається у вільний від основної роботи час.

Різновидомсуміщеннявважається так званетимчасовезаступництво.Вонопередбачаєвиконанняобов'язківтимчасововідсутньогопрацівника без звільненнявідсвоєїосновноїроботи.